Гомофобія та права ЛГБТ у війську: три військові-лесбіянки розповіли про службу в ЗСУ

Джерело: NGO Insight

В Збройних силах України служать понад 62 тисячі жінок й серед них також є представники ЛГБТ-спільноти. Три військові розповіли про свій досвід служби в ЗСУ, гомофобію та права.

Ангеліна (надає перевагу звертанню Макс) служить у війську п’ять років й розповідає, що стикався з гомофобією, нейтральним ставленням до ЛГБТКІА+ та підтримкою.

Фото: NGO Insight

“Гомофобія на мене ніколи не впливала, я такий, який я є, а ось підтримка дала впевненість в собі та в самосприйнятті, а також віру в людей”, – сказав Макс.

Він наголосив на потребі прийняття закону про цивільні партнерства представників ЛГБТ-спільноти та закон про злочин на ґрунті ненависті щодо них, оскільки зараз їх побиття розцінюють як хуліганство.

“Перша й основна специфічна проблема з якою стикаються саме військові-лесбійки – це стереотип, що жінки слабші за чоловіків і не можуть виконувати завдання на рівні. Зараз я бачу, що є прогрес навіть у цьому питанні, але не всюди!” – розповів Макс.

Командирка відділення зв’язку Марія, позивний “Воля”, розповіла, що бути українською військовою-лесбіянкою не важкий досвід для неї, а скоріш за все “враження, що мене побоюються жінки”.

Фото: NGO Insight

Вона розповіла, що зі сторони чоловіків часто чує “Ти не знайшла нормального чоловіка”, що неприємно.

“Гомофобії відкритої на собі не відчувала, але, наприклад, у попередній частині командирки казали, щоб я прибрала належність до частини в ЛГБТ-пабліках (в анкетах) і “не позорилась””, – розповіла вона.

“Воля” додала, що, ймовірно, це й стало приводом того, що її перевели в іншу частину без її згоди. Марія наголошує, що не порушувала дисципліну та не отримувала догани, але “мене чомусь перевели”.

“Я відчуваю потребу у прийнятті закону на користь ЛГБТ-людей (не тільки про шлюби), бо перш за все це про права людини. А то якось неправильно виходить, що ми стоїмо на захисті людей і країни, які нас не сприймають, хейтять і не поважають”, – зазначила військовослужбовиця.

Снайперка 2-ї категорії з позивним “Цербер” розповіла, що її досвід буття українською військовою-лесбіянкою дуже позитивний, оскільки їй випала нагода служити з “адекватними побратимами”.

Фото: NGO Insight

“Вони мене підтримують та пишаються мною! На щастя, мені не доводилося стикатися із сексизмом та гомофобією. Побратими мене поважають”, – сказала вона.

Проте “Цербер” наголосила, що існує потреба в прийнятті закону про цивільні партнерства та про визнання гомофобних злочинів такими, що скоєні на ґрунті ненависті.

“Не бійтесь бути собою, не звертайте уваги на образи в ваш бік, бо вони будуть постійно, поки наше суспільство до кінця не адаптується і не буде до нас ставитись, як до чогось нормального. Живіть своє життя, воно в нас одне!” – наголосила військовослужбовиця.

26 травня Міністерство закордонних справ Німеччини прокоментувало попередження російського МЗС щодо необхідності здійснити евакуацію іноземців і дипломатів з Києва через нібито підготовку нових атак. 

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн прокоментували інциденти з дронами у країнах Балтії, зазначивши, що це є частиною навмисної російської стратегії дестабілізації.

26 травня командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт “Мадяр” Бровді звернувся до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, попередивши не втручатися у російсько-українську війну та утриматися від будь-яких дій, які можуть загрожувати українській безпеці.

Кількість країн, котрі беруть участь в очолюваній Чехією ініціативі щодо закупівлі боєприпасів для України, зменшилася вдвічі з моменту повернення прем’єр-міністра Андрея Бабіша до посади у грудні. Раніше він пообіцяв не змушувати громадян Чехії платити за українську зброю.

25 травня Всесвітня продовольча програма ООН підтвердила, що у Дніпрі зазнав атаки склад організації, котрий використовувався для гуманітарних операцій. У пресслужбі відзначили, що росіяни здійснили цілеспрямований удар високоточною балістичною ракетою “Іскандер”.