Гомофобія та права ЛГБТ у війську: три військові-лесбіянки розповіли про службу в ЗСУ
Джерело: NGO Insight
В Збройних силах України служать понад 62 тисячі жінок й серед них також є представники ЛГБТ-спільноти. Три військові розповіли про свій досвід служби в ЗСУ, гомофобію та права.
Ангеліна (надає перевагу звертанню Макс) служить у війську п’ять років й розповідає, що стикався з гомофобією, нейтральним ставленням до ЛГБТКІА+ та підтримкою.
Фото: NGO Insight
“Гомофобія на мене ніколи не впливала, я такий, який я є, а ось підтримка дала впевненість в собі та в самосприйнятті, а також віру в людей”, – сказав Макс.
Він наголосив на потребі прийняття закону про цивільні партнерства представників ЛГБТ-спільноти та закон про злочин на ґрунті ненависті щодо них, оскільки зараз їх побиття розцінюють як хуліганство.
“Перша й основна специфічна проблема з якою стикаються саме військові-лесбійки – це стереотип, що жінки слабші за чоловіків і не можуть виконувати завдання на рівні. Зараз я бачу, що є прогрес навіть у цьому питанні, але не всюди!” – розповів Макс.
Командирка відділення зв’язку Марія, позивний “Воля”, розповіла, що бути українською військовою-лесбіянкою не важкий досвід для неї, а скоріш за все “враження, що мене побоюються жінки”.
Фото: NGO Insight
Вона розповіла, що зі сторони чоловіків часто чує “Ти не знайшла нормального чоловіка”, що неприємно.
“Гомофобії відкритої на собі не відчувала, але, наприклад, у попередній частині командирки казали, щоб я прибрала належність до частини в ЛГБТ-пабліках (в анкетах) і “не позорилась””, – розповіла вона.
“Воля” додала, що, ймовірно, це й стало приводом того, що її перевели в іншу частину без її згоди. Марія наголошує, що не порушувала дисципліну та не отримувала догани, але “мене чомусь перевели”.
“Я відчуваю потребу у прийнятті закону на користь ЛГБТ-людей (не тільки про шлюби), бо перш за все це про права людини. А то якось неправильно виходить, що ми стоїмо на захисті людей і країни, які нас не сприймають, хейтять і не поважають”, – зазначила військовослужбовиця.
Снайперка 2-ї категорії з позивним “Цербер” розповіла, що її досвід буття українською військовою-лесбіянкою дуже позитивний, оскільки їй випала нагода служити з “адекватними побратимами”.
Фото: NGO Insight
“Вони мене підтримують та пишаються мною! На щастя, мені не доводилося стикатися із сексизмом та гомофобією. Побратими мене поважають”, – сказала вона.
Проте “Цербер” наголосила, що існує потреба в прийнятті закону про цивільні партнерства та про визнання гомофобних злочинів такими, що скоєні на ґрунті ненависті.
“Не бійтесь бути собою, не звертайте уваги на образи в ваш бік, бо вони будуть постійно, поки наше суспільство до кінця не адаптується і не буде до нас ставитись, як до чогось нормального. Живіть своє життя, воно в нас одне!” – наголосила військовослужбовиця.
- 16 березня у мережі поширили відео, як група чоловіків напала на хлопця через його толерантне ставлення до ЛГБТ-спільноти. У патрульній поліції заявили, що нині вони шукають зловмисників.
- Авторка законопроєкту “Про інститут реєстрованих партнерств”, депутатка Інна Совсун заявила, що “ЛГБТ-спільнота в Україні, військові та цивільні, досі не мають рівних прав з гетероceкcyaльними українцями та українками”.
- За даними звіту правозахисного ЛГБТ-центру “Наш світ” про соціальне, правове й політичне становище ЛГБТК+ людей у 2023 році, в Україні зростає позитивне ставлення до ЛГБТК+ спільноти.
- Український співак та лідер гурту “Воплі Відоплясова” Олег Скрипка заявив, що фемінізм та ЛГБТ-спільнота заважають людству “розпліднюватися”.
14 травня президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн заявила, що Росія здійснила одну з найтриваліших і найінтенсивніших атак проти України, “знущаючись” із дипломатичних зусиль щодо припинення війни.
14 травня журналістка Букв відвідала місце ракетного удару РФ у Дарницькому районі столиці та поспілкувалася з мешканцями зруйнованої росіянами житлової багатоповерхівки.
У Києві внаслідок нічної ракетної атаки РФ кількість загиблих збільшилася до семи осіб, зокрема жертвою удару стала дитина. Ще близько 40 осіб поранені.
Європейський Союз розглядає можливість продовження режиму тимчасового захисту для українців до 2028 року, заявила спецпредставниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон.
13 травня глава МЗС Андрій Сибіга привітав рішення Данії приєднатися до до Розширеної часткової угоди про Спеціальний трибунал із розслідування злочину агресії Росії проти України. Країна повідомила про це Раду Європи.