Греція готова надати свої порти для експорту українського зерна
Джерело: Ekathimerini
Міністр закордонних справ Греції Георгіос Герапетрітіс заявив, що Греція готова надати альтернативний маршрут для української пшениці та інших зернових через свої північні порти Салоніки та Александруполіс.
За його словами, Греція готова зробити свій внесок у вирішення проблеми із експортом зерна. Країна уже обговорювала це питання з партнерами у ЄС, і зокрема Великою Британією, яка відіграє важливу роль у прийнятті рішень щодо України.
Так, продукцію пропонується транспортувати залізницею через Румунію і Болгарію до Салонік і Александруполіса.
Як пояснили у виданні, попри те, що обидва грецькі порти можуть приймати судна, необхідні для транспортування зерна, пропускна спроможність залізничної мережі на півночі Греції обмежена.
Однак, як зауважили співрозмовники видання, саме це могло б стати стимулом для прискорення модернізації залізниць, наприклад, лінії від Александруполіса до Орменіо, останньої станції перед Болгарією, розташованої дуже близько до турецького кордону.
Також повідомляється, що існують альтернативні грецькому плану маршрути через Балтійське та Адріатичне моря. Балтійський варіант просуває Польща у співпраці з Литвою. Адріатичний варіант зосереджується на хорватському порту Рієка, а зерно перевозиться залізницею через Угорщину та Словаччину.
- Німеччина планує постачити Україні більше засобів ППО, щоб допомогти захистити зернові вантажі від російських бомбардувань.
- Завдяки успішним атакам на російські військові кораблі в Чорному морі українським силам вдається контролювати цю територію, попри зворотні зусилля з боку РФ.
- Світові ціни на пшеницю почали знижуватися одразу після того, як перше судно з зерном залишило один з українських чорноморських портів, уперше з моменту, коли Росія оголосила про вихід із “зернової угоди”.
- 19 вересня вперше з моменту виходу Росії з “зернової угоди” з порту Чорноморськ вийшло вантажне судно із зерном.
- 26 вересня вантажне судно після завантаження покинуло Чорноморський морський порт.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.