Greenpeace: під час останньої масованої атаки РФ била по електропідстанціях які живлять АЕС

Джерело: The Guardian

Під час масованої ракетно-дронової атаки 17 листопада Росія націлилась на електропідстанції, які мають “вирішальне значення для роботи українських АЕС”. Це загрожує не лише відключенням світла українцям, а й ядерній безпеці Європи, вважають у Greenpeace.

За даними Greenpeace, після недільної російської атаки є загроза того, що реактори трьох діючих в Україні атомних електростанцій можуть залишитись без живлення і стати небезпечними.

“Очевидно, що Росія використовує загрозу ядерної катастрофи як головний воєнний важіль, щоб перемогти Україну. Але здійснюючи атаки, Росія ризикує ядерною катастрофою у Європі, яку можна порівняти з Фукусімою у 2011 році, Чорнобилем у 1986 році чи навіть гірше”, – наголосив ядерний експерт Greenpeace Шон Берні.

Greenpeace є незалежною організацією, але вона підтримує зв’язок з українським урядом. Офіційні джерела в Україні повідомили виданню, що технічний аналіз Greenpeace правдивий.

Вранці 17 листопада РФ випустила понад 200 цілей – ракети різних типів та БпЛА – по українських енергооб’єктах. Після атаки в деяких областях світло зникло. Вже кілька днів для стабілізації енергосистеми застосовують графіки відключень світла по всій країні.

Вибухи у неділю пролунали у Києві, Одесі, Миколаєві, Кривому Розі, Павлограді, Вінниці, Рівному, Івано-Франківську та навіть на кордоні з Молдовою, де українська енергомережа з’єднується з європейською.

І хоча РФ не націлилась безпосередньо на три діючі в Україні АЕС (Рівненську, Хмельницьку та Південноукраїнську), Greenpeace стверджує, що окупанти намагались посилити навантаження на них, цілячи по електропідстанціях, з якими зв’язані АЕС.

Після атаки МАГАТЕ повідомило, що головні лінії електропередач від чотирьох підстанцій до трьох АЕС були пошкоджені, а на Хмельницькій АЕС спостерігачі почули “голосний вибух”. Дві лінії електропередач Рівненської АЕС стали недоступними, а потужність знизилась на шести з дев’яти ядерних реакторів трьох АЕС.

Ці три АЕС виробляють близько 2/3 електроенергії для України, оскільки минулі російські атаки знищили більшість вугільних та мазутних електростанцій України. Також пошкоджено й деякі гідроелектростанції.

Найбільше хвилює те, що пошкодження енергосистеми України – зокрема підстанцій – викликає серйозну нестабільність, що може призвести до тривалих втрат зовнішнього живлення реакторів. Охолодження реактора та відпрацьованого палива потребує енергії, а стабільна подача електроенергії до АЕС тепер опинилась під загрозою.

За оцінками Greenpeace, на випадок втрати електропостачання на реакторах встановлені дизель-генератори та акумуляторні батареї, які забезпечать електроенергією на 7-10 днів. Та якщо не вдасться забезпечити подачу палива до генераторів чи відновити електропостачання, наслідком може стати ядерна катастрофа.

“Втрата функції охолодження на одному чи кількох реакторах неминуче призведе до розплавлення ядерного палива та масштабного радіоактивного викиду. Під найбільшим ризиком люди і навколишнє середовище України, але є ймовірність, що значна частина Європи та за її межами можуть постраждати, залежно від напрямку вітру у цей момент”, – мовиться у звіті Greenpeace.

Два тижні тому Велика Британія звинуватила РФ і ядерні шантажі під час засідання ОБСЄ.

“Ми також чули, як Росія погрожувала Україні у цьому залі тим, що може вимкнути 75% її електроенергії, що залишилась, вразивши всього п’ять цілей. Це може бути лише з посиланням на українські АЕС. Такі погрози – неприйнятні”, – заявила на зустрічі Велика Британія.

Міністерство оборони України кодифікувало і допустило до експлуатації у військах універсальну мобільну платформу “Равлик”.

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна передала Сирії допомогу у вигляді 500 тонн українського пшеничного борошна.

Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр розпустив бундестаг (парламент ФРН).

Сергій Рябков, заступник глави МЗС РФ, який курує контроль над озброєнням, застеріг США від відновлення ядерних випробувань після повернення у Білий дім Дональда Трампа.

Рахункова палата повідомила, що більшість медичного обладнання, яке Міністерство охорони здоров’я закупило у 2023, досі не почали використовувати.