Хакери отримали доступ до техдокументації російського додатка для військових

Джерело: Центр національного спротиву

Активісти “Кіберспротиву” представили документацію щодо автоматизованої системи керування (АСУ) під назвою “рєпєй”, який є російським аналогом українського додатка для військових “Кропива”.

Фото: Центр національного спротиву

Насамперед слід зазначити, що українську систему управління тактичною ланкою “Кропива” було розроблено у 2014 році. Вона дозволяє координувати дії підрозділів, обмінюватися даними та використовувати карти місцевості з врахуванням ландшафту.

Фото: Центр національного спротиву

Підполковник Юрій Вішняков з Росгвардії, який є членом Організаційного відділення Сил спеціального призначення Росгвардії, вирішив допомогти Силам Оборони, надаючи їм доступ до російського аналога “рєпєй”. 

“Що ж, констатуємо, розробники країни-агресора не формулюють власних концепцій АСУ. Це прирікає агресора на “наздоганяючу стратегію” в царині тактичних та оперативно-тактичних АСУ, в рамках якої агресор буде постійно відставати від України: поки зусилля спрямовуються на копіювання трофейних зразків, наші розробники будуть вводити в дію нові”, – зазначили у Центрі національного спротиву.

Відтак зазначили, що росіяни можуть відмовитися від “рєпєй”, оскільки підполковник Вішняков надав Силам Оборони усю документацію та доступ до програми.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.