Херсонський кавун офіційно отримав власне географічне зазначення
Джерело: пресслужба Мінекономіки
Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій зареєстрував нове географічне зазначення – Херсонський кавун. Його носитимуть баштанні, вирощені на піщаних ґрунтах Таврійського регіону – на території Скадовського, Херсонського, Каховського районів Херсонщини.
Херсонський кавун характеризується високим рівнем цукру, щільним мʼякушем. Шкірка кавуна – зелена з блідо-зеленими смужками, мʼякуш – від рожевого до насиченого червоного. Такий кавун – надзвичайно хрусткий і смачний.
Як пояснив заступник міністра економіки Віталій Кіндратів, реєстрація Херсонського кавуна як географічного зазначення є важливою подією для нашого аграрного сектору. Кавун, вирощений на піщаних ґрунтах Таврійського регіону, отримав визнання за свою унікальність і став символом стійкості та відданості українських фермерів, які працюють навіть у складних умовах війни.
Цей статус надає виробникам додаткові переваги, підвищуючи їх конкурентоспроможність на внутрішньому та міжнародному ринках. Місцеві громади отримають додаткові податкові надходження, що сприятиме економічному розвитку регіону. Для споживачів це гарантія високої якості та безпеки продукції.
Заявку на реєстрацію подала ГС “Асоціація виробників херсонського кавуна”, представники якої зараз захищають рідну землю від росіян на фронті.
Довідка. Географічне зазначення – найменування місця, що ідентифікує товар, який походить з певної географічної території та має особливу якість, репутацію чи інші характеристики, зумовлені головним чином цим місцем походження, і хоча б один з етапів виробництва якого (виготовлення (видобування) та/або переробка, та/або приготування) здійснюється на визначеній географічній території.
На сьогодні до Державного реєстру України географічних зазначень внесено відомості про 3133 ГЗ. Безпосередньо за національною процедурою зареєстровано 37 об’єктів, серед яких 29 географічних зазначень є виключно для товарів, що походять з території України.
- Херсонський фермер Андрій Целеп другий рік поспіль вирощує кавуни на правобережній частині області. До цього він мав поля на лівобережжі Херсонщини, яку зараз тимчасово окуповано росіянами.
- Начальник відділу Державного контролю ГУ Держпродспоживслужби в м.Київ Юрій Миркеєв заявив, що ті кавуни, котрі зараз знаходяться на полицях супермаркетів, привозили переважно з ринків Греції або Туреччини.
Попри побоювання загострення відносин між Україною та Польщею, роковини Волинської трагедії 11 липня не призвели до нової кризи у двосторонніх відносинах. Водночас цей день продемонстрував різні підходи польських політичних сил до діалогу з Києвом. Про це йдеться в аналізі співзасновника “Європейської правди” Юрія Панченка.
13 липня Вищий антикорупційний суд визнав винним екснардепа-втікача Андрія Деркача у держзраді та незаконному збагаченні, призначивши 15 років позбавлення волі та цілковиту конфіскацію всього належного йому майна.
Президент Володимир Зеленський повідомив про затримання колишнього командира 155-ї окремої механізованої бригади Станіслава Лучанова, якого підозрюють у причетності до вбивства двох жителів села Калинівка на Київщині.
У польському місті Бєльсько-Бяла поліція затримала 54-річного чоловіка, який словесно напав на групу українських дівчат у міському автобусі. Правоохоронці встановили його особу після того, як відео інциденту набуло розголосу в соцмережах.
Колишній командир 155-ї окремої механізованої бригади Станіслав Лучанов, якого правоохоронці підозрюють в організації викрадення та умисного вбивства двох цивільних жителів Київщини, є повним кавалером ордена Богдана Хмельницького.