Хто б не підірвав «Північний потік», це не вплине на відносини України і Німеччини – уряд
Джерело: Укрінформ
Розслідування підриву газопроводу Nord Stream є пріоритетом для Німеччини, але не змінить українсько-німецьких відносин.
Як зазначив заступник речника уряду ФРН Вольфганг Бюхнер, цей інцидент не може виправдати російську агресію проти України, і Берлін й далі підтримуватиме Київ.
“Це жодним чином не пов’язане одне з одним… Йдеться про юридичне опрацювання кримінального вчинку… Безвідносно до результатів процесу ми (Німеччина, – ред.) продовжуватимемо підтримувати Україну в її оборонній боротьбі проти незаконної загарбницької війни Росії стільки, скільки буде необхідно, як неодноразово казав канцлер”, – розповів Бюхнер.
14 серпня стало відомо, що федеральна генпрокуратура Німеччини видала ордер на арешт українця, підозрюваного в диверсії. У справі також фігурує українське подружжя дайверів. Українська влада заперечує будь-яку причетність до саботажу.
Польща отримала від Німеччини ордер на арешт українця Володимира З., якого підозрюють у причетності до підриву газопроводів “Північний потік-1” та “Північний потік-2”. Однак він вже покинув Польщу.
Довідка. Наприкінці вересня 2022 року в Балтійському морі, поблизу данського острова Борнхольм, було зафіксовано чотири витоки на газопроводах після вибухів. Місця вибухів розташовані в міжнародних водах, у виключних економічних зонах Данії та Швеції. Розслідування ведуть Німеччина, Данія та Швеція.
- Швейцарська компанія Nord Stream – оператор однойменних газопроводів – судиться зі страховиками на суму близько 400 млн євро за відмову покрити збитки від вибухів на “Північних потоках”.
- 7 лютого прокуратура Швеції заявила, що припиняє розслідування вибухів на газопроводах Nord Stream 1 і 2 і передасть докази, виявлені під час розслідування, німецьким слідчим.
- Польщу звинувачують у навмисному уповільненні розслідування підриву газопроводу Nord Stream у вересні 2022 року.
Судна, які проходитимуть через Ормузьку протоку, не сплачуватимуть транзитних або сервісних зборів протягом поточного 60-денного періоду. Про це заявив міністр закордонних справ Пакистану Ісхак Дар на тлі переговорів між США та Іраном.
У Бразилії розслідують зникнення камери, яку 21-річна Марія Едуарда Родрігес де Фрейтас мала на собі під час смертельного банджі-стрибка. Поліція вважає, що обладнання могло містити важливі докази у справі.
Президент Болівії Родріго Пас оголосив надзвичайний стан після кількох тижнів протестів і дорожніх блокад. Влада заявляє, що цей крок має відновити рух країною та подолати дефіцит пального й базових товарів.
Президент США Дональд Трамп заявив, що прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер залишить свою посаду. Причинами він назвав політику британського уряду щодо міграції та енергетики.
Віцепрезидент США Джей Ді Венс провів перші переговори з іранською стороною після підписання меморандуму про завершення війни на Близькому Сході. Однак зустріч у Швейцарії затьмарили заяви Тегерана про повторне закриття Ормузької протоки та відмову переходити до ядерних питань.