Імпічмент Трампа зник із музейної експозиції. У США знову сперечаються про те, хто пише історію

Джерело: AP
Смітсонівський інститут, головний музейний комплекс США, видалив згадку про імпічмент Дональда Трампа 2019 та 2021 років із виставки про американське президентство. Це рішення викликало обурення серед науковців, істориків і музейників, які вбачають у таких діях політичний тиск та спробу переписати історію.
У самому інституті кажуть, що згадка про імпічменти була тимчасовим доповненням, а нинішнє видалення є частиною ревізії “застарілого контенту”. Обіцяють, що згодом усі випадки імпічменту американських президентів повернуться у постійну експозицію. Коли саме – не уточнюють.

Джерело: АР
Трамп не раз критикував підконтрольні державі інституції за “нелояльність” і “розбіжності” – його команда системно тиснула на музеї, державні фонди й медіа, щоб ті зосереджувалися лише на “успіхах Америки”. І хоча зараз Трамп не при владі, його вплив на культурну політику залишається відчутним.
Для багатьох це не просто зміна таблички в музеї. Як пояснює професор Принстонського університету Джуліан Зелізер, це частина ширшої кампанії, яку Трамп веде вже не перший рік – формувати “вигідний” образ Сполучених Штатів і себе особисто в історії. Подібні зусилля були й раніше: від спроб приховати інвалідність Рузвельта до цензури теледокументалок про Рейгана. Але з приходом Трампа рівень втручання в наративи став помітно жорсткішим.
Колишній директор Президентської бібліотеки Річарда Ніксона Тімоті Нафталі, який сам працював над об’єктивним висвітленням Вотергейтського скандалу, назвав видалення панелі Трампа “тривожним і розчаровуючим”. На його думку, музеї мають проводити чітку межу між правдою і політичним впливом – і не дозволяти, щоб її стирали.
Це питання торкається не лише музеїв. У Китаї влада досі блокує згадки про розгін протестів на площі Тяньаньмень, а в СРСР чиновники буквально зникали з історії – з фото, підручників і колективної пам’яті. За словами філософа Джейсона Стенлі, який досліджує авторитаризм, контроль над тим, як розповідається історія, завжди був інструментом влади. Він прямо пов’язує дії Трампа з подібними практиками – і саме через політичний тиск на науку та освіту залишив Єльський університет заради роботи в Канаді.

Джерело: АР
Скандал навколо музейної експозиції ще раз нагадує: пам’ять – річ вразлива. Те, що потрапляє до підручників, експозицій і меморіалів, не завжди є питанням фактів. Часто це питання боротьби – за наратив, за владу, за майбутнє.
“Ми розміщуємо себе в історії завдяки пам’ятникам, експозиціям, музейним речам”, – говорить соціологиня Робін Вагнер-Пасіфічі. – “Коли це зникає – ми втрачаємо зв’язок з часом. Наче зависаємо в повітрі”.
І саме тому, каже вона, навіть така дрібниця, як табличка у музеї, має значення. Бо історія – це не просто про минуле. Це завжди про сьогодення і про те, хто його контролює.
- В Овальному кабінеті з’явилася статуетка, що зображує замах на президента США Дональда Трампа в Батлері, штат Пенсильванія. Як зазначається, невелика скульптура встановлена на столику поруч зі знаменитим столом “Резолют”. Вона зображує момент, коли Трамп підняв кулак у повітря і почав скандувати “бийся, бийся, бийся”, після того, як куля зачепила його вухо 13 липня 2024 року.
Вчені зробили крок уперед у розгадці однієї з найбільших загадок фізики – природи темної матерії, яка становить більшу частину маси Всесвіту. Нові результати експерименту LUX-ZEPLIN (LZ), найбільш чутливого у світі детектора темної матерії, обмежили можливості для існування одного з головних її кандидатів – слабковзаємодіючих масивних частинок (WIMP).
Американський письменник Стівен Кінг очолив список найбільш заборонених авторів у школах США.
Президент США Дональд Трамп опинився в центрі критики після того, як стало відомо, що роботи з будівництва його улюбленого бального залу у Білому домі вартістю $200 мільйонів триватимуть, попри федеральний шатдаун.
Європа опинилася в епіцентрі гібридної війни, яку веде Росія, і має терміново посилити обороноздатність. Про це заявила прем’єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен, відкриваючи саміт лідерів ЄС у Копенгагені.
1 жовтня у світі відзначають Міжнародний день літніх людей – подію, покликану підвищити обізнаність про проблеми старіння та водночас відзначити внесок літніх людей у розвиток суспільства.