Імпічмент Трампа зник із музейної експозиції. У США знову сперечаються про те, хто пише історію
Джерело: AP
Смітсонівський інститут, головний музейний комплекс США, видалив згадку про імпічмент Дональда Трампа 2019 та 2021 років із виставки про американське президентство. Це рішення викликало обурення серед науковців, істориків і музейників, які вбачають у таких діях політичний тиск та спробу переписати історію.
У самому інституті кажуть, що згадка про імпічменти була тимчасовим доповненням, а нинішнє видалення є частиною ревізії “застарілого контенту”. Обіцяють, що згодом усі випадки імпічменту американських президентів повернуться у постійну експозицію. Коли саме – не уточнюють.

Джерело: АР
Трамп не раз критикував підконтрольні державі інституції за “нелояльність” і “розбіжності” – його команда системно тиснула на музеї, державні фонди й медіа, щоб ті зосереджувалися лише на “успіхах Америки”. І хоча зараз Трамп не при владі, його вплив на культурну політику залишається відчутним.
Для багатьох це не просто зміна таблички в музеї. Як пояснює професор Принстонського університету Джуліан Зелізер, це частина ширшої кампанії, яку Трамп веде вже не перший рік – формувати “вигідний” образ Сполучених Штатів і себе особисто в історії. Подібні зусилля були й раніше: від спроб приховати інвалідність Рузвельта до цензури теледокументалок про Рейгана. Але з приходом Трампа рівень втручання в наративи став помітно жорсткішим.
Колишній директор Президентської бібліотеки Річарда Ніксона Тімоті Нафталі, який сам працював над об’єктивним висвітленням Вотергейтського скандалу, назвав видалення панелі Трампа “тривожним і розчаровуючим”. На його думку, музеї мають проводити чітку межу між правдою і політичним впливом – і не дозволяти, щоб її стирали.
Це питання торкається не лише музеїв. У Китаї влада досі блокує згадки про розгін протестів на площі Тяньаньмень, а в СРСР чиновники буквально зникали з історії – з фото, підручників і колективної пам’яті. За словами філософа Джейсона Стенлі, який досліджує авторитаризм, контроль над тим, як розповідається історія, завжди був інструментом влади. Він прямо пов’язує дії Трампа з подібними практиками – і саме через політичний тиск на науку та освіту залишив Єльський університет заради роботи в Канаді.

Джерело: АР
Скандал навколо музейної експозиції ще раз нагадує: пам’ять – річ вразлива. Те, що потрапляє до підручників, експозицій і меморіалів, не завжди є питанням фактів. Часто це питання боротьби – за наратив, за владу, за майбутнє.
“Ми розміщуємо себе в історії завдяки пам’ятникам, експозиціям, музейним речам”, – говорить соціологиня Робін Вагнер-Пасіфічі. – “Коли це зникає – ми втрачаємо зв’язок з часом. Наче зависаємо в повітрі”.
І саме тому, каже вона, навіть така дрібниця, як табличка у музеї, має значення. Бо історія – це не просто про минуле. Це завжди про сьогодення і про те, хто його контролює.
- В Овальному кабінеті з’явилася статуетка, що зображує замах на президента США Дональда Трампа в Батлері, штат Пенсильванія. Як зазначається, невелика скульптура встановлена на столику поруч зі знаменитим столом “Резолют”. Вона зображує момент, коли Трамп підняв кулак у повітря і почав скандувати “бийся, бийся, бийся”, після того, як куля зачепила його вухо 13 липня 2024 року.
Під час одного з епізодів “плівок Міндіча” президент Володимир Зеленський зателефонував Герману Галущенку після повідомлення Тимура Міндіча.
Президент Ізраїлю Ісаак Герцог отримав листа від президента США Дональда Трампа, в якому той закликає помилувати прем’єр-міністра Беньяміна Нетаньягу.
Вищий антикорупційний суд 12 листопада обрав захід колишньому директору з безпеки “Енергоатома” Дмитру Басову у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 40 млн гривень
За даними прокурора САП, Тимур Міндіч та Сергій Шефір обговорювали, де взяти кошти на заставу для колишнього віцепрем’єр-міністра Олексія Чернишова, підозрюваного в отриманні хабаря та зловживання службовим становищем.
Німеччина надасть Україні додаткові 40 мільйонів євро на зимову підтримку через російські обстріли інфраструктури. Про це заявив міністр закордонних справ Німеччини Йоганн Вадефуль.