Імпорт російської нафти в Індію знову зріс до рекордних показників

Джерело: Reuters

У квітні імпорт російської нафти в Індію зріс до дев’ятимісячного максимуму, відновившись після зупинення через санкції. Зростання імпорту відбулося завдяки постачанню танкерами найбільшої російської судноплавної компанії “Совкомфлот”, які не були підсанкційними.

Раніше індійські нафтопереробники тимчасово припинили імпорт російської нафти в танкерах “Совкомфлоту” після того, як у лютому Вашингтон вніс ці судна разом із 14 іншими танкерами до списку порушників санкцій Заходу.

Санкції, які були запроваджені після вторгнення Росії в Україну у 2022 році, включали обмеження цін на нафту та нафтопродукти, завантажені в російських портах, щоб скоротити доходи Москви від нафти, які фінансують війну.

Індія, третій у світі найбільший імпортер і споживач нафти, продовжує бути головним клієнтом російської морської нафти. У квітні, першому місяці фінансового року 2024/25, індійські нафтопереробники відвантажили майже 1,8 мільйона барелів російської нафти на день, що на 8,2% більше порівняно з попереднім місяцем. Це збільшило частку Росії на індійському ринку до 38% з 32% у березні.

Загалом у квітні Індія імпортувала 4,8 мільйона барелів нафти на добу, що на 6,5% менше, ніж у попередньому місяці, але трохи більше, ніж у квітні 2023 року. Росія залишається основним постачальником нафти до Індії, за нею слідують Ірак і Саудівська Аравія.

Збільшення закупівель російської нафти вплинуло на загальні обсяги закупівель індійськими нафтопереробниками іракської та саудівської нафти, знизивши частку близькосхідної нафти до 41% з 46% у березні. Відповідно, частка Організації країн-експортерів нафти (ОПЕК) в індійському нафтовому кошику знизилася до 46% у квітні з 53% у березні.

Збільшення імпорту російської нафти також підняло частку країн Співдружності Незалежних Держав (СНД), включаючи Казахстан, Азербайджан і Росію, в імпорті Індії до 41% у квітні з 37% у березні.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.

Станом на вечір 30 вересня у Київській, Чернігівській та Житомирській областях, а також Києві запровадили аварійні відключення електроенергії внаслідок зумовленого російським обстрілом перевантаження обладнання.

30 вересня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що Україна ініціювала терміновий розгляд гуманітарної катастрофи в тимчасово окупованих Олешках на засіданні Постійної ради ОБСЄ.

За доказовою базою Служби безпеки довічний термін за ґратами з конфіскацією майна отримали двоє російських агентів. Засуджені на замовлення ФСБ коригували російський вогонь у п’яти регіонах України.