Інститут національної пам’яті оприлюднив висновки щодо об’єктів з імперською символікою РФ
Джерело: Міністерство культури та інформаційної політики України
Експертна комісія Українського інституту національної пам’яті оприлюднила фахові висновки щодо об’єктів, які містять російську імперську символіку.
Йдеться про рішення щодо назви такого об’єкта, як Національна музична академія України імені Петра Чайковського, міст — Олександрія, Павлоград, Червоноград і Южноукраїнськ, а також населених пунктів, у назві яких використано радянську ідеологему “1 Травня/1 Мая”.
Фахівці УІНП визначили, що надання Київській державній консерваторії імені Петра Чайковського мало політичні мотиви. Це відбулося в 1940 році під час відзначення 100-річного ювілею російського композитора і стало втіленням процесу русифікації. Тогочасне перейменування Київської консерваторії уможливилося лише внаслідок завоювання Росією України, знищення Української держави — Української Народної Республіки — та створення російської колоніальної адміністрації у вигляді владної вертикалі УСРР (далі УРСР).
Водночас у своїх висновках експертна комісія акцентувала на важливості перейменування міст Олександрія Кіровоградської області та Павлоград Дніпропетровської області, оскільки обидва топоніми втілили російську колоніальну політику. Заміна первісної назви Усиківка на Олександрію та Матвіївка на Павлоград були ланками загальної стратегії, спрямованої на викорінення української топонімії та впровадження загальноімперської системи назв для географічних об’єктів з метою формування імперського простору та символічного маркування української території як російської.
Згідно з висновками експертів, російську імперську політику радянського зразка уособлюють топоніми Южноукраїнськ і Червоноград. Так, Южноукраїнські постав на місці селища Костянтинівка-2 (на той час Арбузинського району) Миколаївської області навесні 1976 року у зв’язку з будівництвом Южноукраїнської АЕС, а 2-го квітня 1987 року Указом Президії Верховної Ради УРСР новозбудованому населеному пункту навколо Южноукраїнської атомної електростанції було присвоєно назву Южноукраїнськ, а сам населений пункт віднесено до категорії міст обласного підпорядкування. Водночас назва Южноукраїнськ не властива українській топонімічній традиції.
Топонім Червоноград також не є первісним для населеного пункту Львівської області, який нині має цю назву. Історична назва Червонограда — Кристинополь (варіанти назви – Кристинопіль, Христинопіль). Згідно з радянською топонімічною традицією, назви із прикметником “червоний” мали ідеологічну мету — маркування завойованих, захоплених чи анексованих територій радянською\комуністичною символікою, елементом якої, серед іншого, був червоний колір.
Також експертна комісія УІНП визначила, що назви географічних об’єктів, сформовані на базі поняття “1-е травня” (рос. “1-е мая”), жодним чином не пов’язані з розвитком питомо української топонімії, а були втіленням російської імперської політики радянського зразка. Після завоювання більшовицькою Росією Української Народної Республіки новітня імперська влада поширила на територію України відзначення 1 травня як одного з основних більшовицьких свят. Отже, святкування цього дня набуло політичного та ідеолого-пропагандистського забарвлення, тісно поєднаного з ідеєю відновлення засобами топоніміки єдиного російського імперського простору.
- У столиці перейменували ще 10 бібліотек, назви яких пов’язані з Російською Федерацією та радянською ідеологією.
- У Херсоні погодили перейменування проспекту Ушакова на проспект Незалежності. Рішення ухвалили за результатом онлайн-голосування.
- 7 вересня Миргородська міськрада перейменувала чотири вулиці на честь загиблих захисників України. Відтак, одна з вулиць Миргорода носитиме імʼя загиблого на фронті депутата від “Європейської Солідарності” Анатолія Карбана.
Уряд Південної Кореї передбачив у бюджетному запиті на 2027 рік $100 млн допомоги Україні. Кошти планують спрямувати через трастовий фонд НАТО, гуманітарні програми та програму підтримки країн, постраждалих від збройних конфліктів. Це рішення пов’язане з обіцянкою президента Лі Чже Мьона надати Україні комплексну допомогу на $100 млн, яку він оголосив у липні.
Російські атаки на промислові підприємства, енергетичну інфраструктуру та логістичні мережі дедалі сильніше тиснуть на економіку України. Зупинка металургійних потужностей і проблеми з експортом зерна скорочують доходи країни та посилюють дефіцит державного бюджету.
Рада Європейського Союзу продовжила на два роки, до 15 листопада 2028 року, мандат військової місії EUMAM, котра займається підготовкою українських військовослужбовців. На цей період місії виділили майже 300 млн євро.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц пов’язав підтримку семирічного бюджету Євросоюзу з готовністю всіх держав-членів фінансово допомагати Україні у 2027 році та надалі. Берлін вимагає спільних зобов’язань щодо покриття фінансового дефіциту Києва, який наступного року оцінюють у €70 млрд.
Після чотирьох з половиною років російської окупації 68-річний Сергій залишив Олешки під час евакуації 30 жовтня та возз’єднався з дружиною Ларисою, котра виїхала до Великої Британії ще у 2022 році.