Іран почав мінувати Ормузьку протоку – CNN

Джерело: CNN

Іран почав мінувати Ормузьку протоку — стратегічний морський канал, через який проходить близько п’ятої частини світових постачань сирої нафти, повідомили джерела, обізнані із розвідданими США.

Як зазначається, станом на сьогодні, мінування відбувається в обмежених масштабах — за кілька днів закладено лише декілька десятків мін. Водночас Іран зберігає близько 80–90% своїх малих суден та мінних загороджувачів, тож потенційно здатен розмістити сотні мін у водному каналі.

Іранський Корпус вартових ісламської революції, котрий наразі фактично контролює протоку спільно з традиційним іранським флотом, має можливість розгорнути комплекс з розосереджених мінних суден, катерів, заряджених вибухівкою, та берегових ракетних батарей, повідомляє CNN.

КВІР раніше попереджав, що будь-яке судно, яке проходитиме через протоку, буде атаковано, і канал фактично закритий з початку війни.

Сьогодні офіційні особи США заявили, що ВМС США не супроводжували жодних суден через протоку, хоча президент Дональд Трамп заявив у понеділок, що його адміністрація розглядає такі варіанти.

Окрім того, міністр енергетики США Кріс Райт спершу опублікував, а згодом раптово видалив пост на платформі X, у якому мовилося про успішну військову операцію з безпечного проведення нафтового судна через небезпечну зону.

У видаленому тексті Райт стверджував, що Військово-морські сили США забезпечили прохід танкера, “щоб гарантувати, що нафта продовжує надходити на світові ринки”. Причини, чому міністр вирішив стерти цю інформацію невдовзі після публікації, наразі залишаються нез’ясованими.

Реакція іранської сторони була миттєвою та різкою. Речник Корпусу вартових ісламської революції (КВІР) Алімохаммад Наїні в ефірі державних ЗМІ категорично заперечив факт успішного проходження судна під охороною американців.

Твердження про те, що нафтовий танкер під конвоєм терористичної армії США пройшов через Ормузьку протоку, є цілковитою брехнею, – заявив Наїні.

Представник іранських збройних сил також виступив із відкритими погрозами на адресу американського контингенту та його партнерів у регіоні.

2 березня іранське військове керівництво оголосило про повне закриття Ормузької протоки, попередивши, що будь-яке судно, яке спробує пройти через цей маршрут, буде атаковане. Згодом Іран назвав умову для європейських та арабських країн для відкриття Ормузької протоки.

Тоді як Велика Британія, Німеччина та Італія офіційно домовилися про “тісну співпрацю” задля гарантування вільної навігації комерційних суден через стратегічно важливу Ормузьку протоку. Відповідні домовленості були досягнуті під час телефонних переговорів британського прем’єра Кіра Стармера з канцлером Фрідріхом Мерцом та прем’єркою Джорджею Мелоні.

Своєю чергою, президент США Дональд Трамп заявив, що атакуватиме Іран “у 20 разів сильніше”, якщо потік нафти через Ормузьку протоку буде зупинено.

Федеральна прокуратура Вашингтона домоглася реального терміну для чилійського мігранта, чиєю жертвою випадково стала високопосадовиця Крісті Ноем. Злочинець не підозрював, що разом із гаманцем поцупив державні перепустки та паспорт колишньої губернаторки Південної Дакоти.

Супутникові знімки НАСА та Національного льодового центру зафіксували фінальну стадію деградації мега-айсберга А-23А. Його подорож, що розпочалася у 1986 році, завершилася стрімким таненням та утворенням величезних озер талої води на поверхні, що призвело до повної втрати цілісності крижаного гіганта.

Засновник криптовалюти Tron Джастін Сан ініціював судовий процес проти компанії World Liberty Financial, яку заснував Дональд Трамп разом зі своїми синами. Бізнесмен стверджує, що проєкт незаконно заблокував його активи на суму 320 мільйонів доларів і погрожував повністю видалити їх із мережі.

Друга за значущістю посадова особа Німеччини, очільниця Бундестагу Юлія Кльокнер, опинилася в центрі скандалу через злам її особистого месенджера. За даними розслідування Der Spiegel, хакери використали складну схему фішингу, спрямовану на конфіденційні переписки провідних консервативних політиків країни.

Європейська комісія представила масштабну стратегію боротьби з енергетичною кризою, спровокованою конфліктом з Іраном. План передбачає радикальне зниження податків на електрику та запуск нових програм лояльності для споживачів, які погодяться замінити паливні автомобілі та обігрівачі на екологічно чисті аналоги.