Іран погрожує атакувати ізраїльський парламент та офіс прем’єра

Джерело: Blick

Іран опублікував список потенційних цілей в Ізраїлі, які можуть бути атаковані під час неминучого удару у відповідь.

Нині ЗМІ повідомляють про 22 цілі, про які Іран оголосив через портал новин своїх збройних сил Defapress. Серед них – нафтові та газові родовища у Середземномор’ї, електростанції на півночі Ізраїлю, військові бази та урядові будівлі в Єрусалимі та Тель-Авіві (зокрема будівля Кнесета, офіс прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньяху та міністерство оборони). Крім того, у приціл Ірану потрапили три аеропорти та дві гавані.

Усі ці об’єкти є найважливішими елементами критичної інфраструктури Ізраїлю.

Інститут вивчення війни у ​​Вашингтоні бачить за цими погрозами з Ірану певну стратегію. Вказані цілі розкидані по всій країні і, ймовірно, режим ісламізму хоче змусити Ізраїль розмістити системи ППО на великій території і тим самим зменшити щільність оборони.

Проблема для Ізраїлю полягає в тому, що загроза ракетних атак походить не тільки з Ірану, а й від “Хезболли” в Лівані (під загрозою північ країни), ХАМАСу у секторі Гази (південний захід), хуситів у Ємені (південь) та іранських позицій у Сирії (північ) та Іраку (схід).

Раніше ми писали, що Іран опинився перед дилемою щодо атаки на Ізраїль у відповідь на вбивство лідера ХАМАСу. У ЗМІ зазначають, що Іран прагне потужної помсти, яка водночас не повинна призвести до повномасштабної війни на Близькому Сході.

Саме ця проблема, імовірно, заважає Ірану швидко атакувати Ізраїль, попри попередження про оперативний напад.

Старша радниця з Близького Сходу та Північної Африки у Міжнародній кризовій групі Діна Есфандіарі вважає, що Іран захоче потужно відповісти Ізраїлю, але зробити це так, щоб не почалась війна, в яку будуть втягнуті США.

Серед варіантів атаки по Ізраїлю Іран може обрати атаку на військові об’єкти, як це було у квітні. Однак ця атака завдала мінімальної шкоди Ізраїлю, який відбував ворожі цілі з допомогою союзників.

Другий варіант – використати для атаки свої проксі-сили, такі як ополченці в Іраку, угруповання “Хезболла” у Лівані та хусити у Ємені.

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський різко відреагував на заяви Будапешта про намір заблокувати фінансову допомогу Україні. Йдеться про позицію Угорщини щодо кредиту ЄС у розмірі 90 мільярдів євро та вимогу відновити роботу нафтопроводу “Дружба”.

Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на будівлі посольства РФ у Сеулі з’явився великий банер із написом “Победа будет за нами”. Уряд Південної Кореї звернувся до російської сторони з вимогою прибрати його, однак у посольстві відмовилися це зробити.

Триває 1461-ша доба повномасштабної російсько-української війни. За цей час втрати військ РФ у живій силі (вбиті та поранені) сягнули понад 1,2 млн осіб.

Напередодні повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року у Кремлі були переконані, що переважна більшість (близько 90%) українців підтримає російський наступ та не чинитиме опір.

Спеціальний представник президента США Стів Віткофф допустив, що зустріч президента Володимира Зеленського з главою РФ Володимиром Путіним може відбутися найближчим часом.