Іранські балістичні ракети Fatah-360: що про них відомо

Джерело: Букви

У п’ятницю, 6 вересня, США повідомили, що Іран відправив Росії балістичні ракети. За даними українських джерел, до Росії відправили саме ракети Fateh-360. Однак яку загрозу становлять іранські Fath-360?

Іранські Fath-360, також відомі як BM-120, анонсували на День армії Ірану в квітні 2022 року. Відомо також, що їх використовували для атаки на позиції KDPI в Північному Іраку 28 вересня 2022 року.

Фото: Fars Media

Вони невеликі і легкі, що дозволяє розміщувати по кілька таких ракет на вантажівці. З чотирма ребрами на кінці біля вихлопної труби, ще чотири трикутні ребра прямо над ними та чотири маленькі – біля наконечника ракети.

Вони мають дальність польоту від 30 до 120 км, можуть нести боєголовку вагою 150 кг і летіти зі швидкістю 3 Маха (1020 м/с). 

Після запуску ракети підключаються до супутників, щоби вражати цілі на швидкості 4 Маха (приблизно 4900 км/год).

Вважається, що іранці використовують російську супутникову навігаційну систему ГЛОНАСС, яка є альтернативою GPS.

Сучасна система наведення забезпечує відносно високу точність ураження цілі. Висока швидкість польоту ускладнює перехоплення ракети засобами протиповітряної оборони. Також, порівняно з іншими типами балістичних ракет, Fath-360 є відносно недорогою у виробництві.

  • 10 вересня речник ЄС із закордонних справ Пітер Стано заявив, що передача іранських балістичних ракет Росії означає подальшу військову ескалацію і зустрінеться “рішучою відповіддю” з боку Європейського Союзу.
  • Держсекретар США Ентоні Блінкен пригрозив Ірану санкціями за передачу ракет Росії.
  • МЗС України викликало тимчасового повіреного у справах Ісламської Республіки Іран в Україні Шахріяра Амузегара, якому висловили глибоке занепокоєння української сторони у зв’язку із повідомленнями щодо можливого постачання Іраном балістичних ракет Російській Федерації.
  • Іранський депутат Ахмад Бахшаєш Ардестані визнав факт передачі балістичних ракет Росії, попри офіційне заперечення Тегерана.

26 березня, після з’їзду російського союзу промисловців і підприємців, глава РФ Володимир Путін провів закриту зустріч із великими бізнесменами, на якій, за даними видання видання, обговорювали продовження повномасштабної війни та її фінансування.

У ніч на 26 березня Сили оборони здійснили ураження по Кірішському нафтопереробному заводу у Ленінградській області РФ. На території підприємства виникла пожежа, зокрема загорілися установки первинної переробки нафти та резервуари.

Швеція приєдналася до угоди про створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії РФ проти України.

Європейський Союз призупинив затвердження кредитного плану для Угорщини за оборонною програмою SAFE на понад 16 млрд євро через те, що Будапешт заблокував виділення 90 млрд євро на військову допомогу Україні, поінформувало джерело серед європейських дипломатів.

Сили оборони України зупинили широкий наступ російських окупантів у Покровській агломерації.