ISW оцінив, як удар по центру зв’язку та кораблях ЧФ вплине на можливості РФ в Чорному морі

Джерело: ISW

На думку аналітиків Інституту вивчення війни, нові українські удари по військових об’єктах РФ у тимчасово окупованому Криму 23 березня, які вразили центр зв’язку, кілька кораблів та літаків, ускладнять здатність ворога максимізувати свої бойові можливості в західній частині Чорного моря.

Зокрема в ніч на 23 березня Сили оборони України завдали ударів по центру зв’язку Чорноморського флоту РФ в окупованому Севастополі й частково пошкодили два десантні кораблі класу “Ямал” та “Азов”, а також уразили ще кілька невказаних об’єктів інфраструктури ворожого флоту.

За словами пов’язаного із Кремлем блогера, нібито під час удару українські сили запустили понад 40 ракет Storm Shadow та “Нептун”, ракет-приманок ADM-160 і безпілотників.

Офіційний представник ВМС України капітан третього рангу Дмитро Плетенчук заявив, що українські офіційні особи спочатку підтвердили вогневі ушкодження кораблів “Ямал” та “Азов”, але все ще оцінюють їхній ступінь. Він зазначив, що ЧФ РФ зараз має лише п’ять десантних кораблів і лише три залишаться в строю, якщо український удар серйозно пошкодив ті два судна.

Раніше ISW підрахував, що удари України по об’єктах ЧФ у Криму змусили загарбників відвести деякі кораблі від своєї основної бази в Севастополі та ускладнили його здатність діяти у західній частині Чорного моря.

“Останні українські удари по кораблях ЧФ, незалежно від масштабу завданих збитків, ймовірно, продовжуватимуть утримувати російські сили від передислокації кораблів до Севастополя та західної частини Чорного моря, а також ускладнювати здатність ЧФ максимізувати свої бойові можливості”, – резюмували аналітики.

Глава МЗС РФ Сергій Лавров звернувся до США з закликом відновити підготовку до саміту російського лідера Володимира Путіна та глави Білого дому Дональда Трампа у Будапешті, котрий мав відбутися наприкінці жовтня, втім, зірвався після відмови Кремля припинити вогонь проти України.

Бразилія наїлася дешевого російського дизельного пального після каральних заходів Заходу проти нафтопродуктів Москви через повномасштабне вторгнення в Україну. За деякими оцінками, імпорт пального з Росії до цієї південноамериканської країни різко зріс з 95 мільйонів доларів у 2022 році до 5,4 мільярда доларів минулого року, що дозволило їй заощадити майже мільярд доларів.

Два танкери, що перевозять близько 1,5 млн барелів російської нафти марки Urals, стали на якір по обидва боки Суецького каналу, що підтверджує дедалі більші труднощі РФ у продажу нафти після посилення санкцій США.

Чеське видання Deník N присвятило новий номер підтримці України — на обкладинці газети зображено український прапор, складений із синіх та жовтих QR-кодів. Кожен із них веде на перевірені збори й фонди, що допомагають українцям. Ініціатива з’явилася на тлі скандалу, коли з будівлі парламенту Чехії зняли український прапор.

Уповноважений з прав людини Дмитро Лубінець наголосив, що Україна повинна змінити підхід до евакуації цивільного населення.