ISW: Угода про припинення вогню в Україні має включати надійні механізми моніторингу
Джерело: ISW
За словами аналітиків, угода про припинення вогню в Україні або мирна угода повинна включати надійні механізми моніторингу, але поки що неясно, які саме механізми може запропонувати Захід.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що поточні американо-російські переговори навряд чи приведуть до “блискавичних результатів”, всупереч заявленій президентом США Дональдом Трампом меті досягти загального припинення вогню та тривалої мирної угоди в Україні найближчим часом.
Своєю чергою, чиновник з російського МЗС Олексій Поліщук зазначив, що Росія готова брати участь у переговорах, які “враховують сучасні реалії” війни та усувають “першопричини” війни Росії в Україні.
“Коментарі Пєскова та Поліщука відображають постійне неприйняття Кремлем заявленого підходу президента Трампа про встановлення режиму припинення вогню, а потім ведення переговорів щодо ширшої мирної угоди, а також відданість Кремля цілям війни, які несумісні з метою Трампа щодо досягнення тривалого миру в Україні”, – йдеться у звіті.
Як зауважили експерти, будь-яка потенційна угода про припинення вогню або мирна угода повинна включати надійні механізми моніторингу, враховуючи постійні зусилля Кремля показати Україну такою, що порушує припинення вогню по енергетичній інфраструктурі без надання доказів цих ударів і незважаючи на відсутність публічних деталей про умови припинення вогню.
При цьому вказано, що залишається незрозумілим, які механізми моніторингу Захід міг би використати для забезпечення дотримання та відстеження потенційного припинення вогню, і чи погодився б Кремль на такі механізми.
- Пропозиція Келлога щодо розміщення миротворчих сил в Україні після закінчення війни викликала негативну реакцію Кремля.
У Києві збільшилася кількість постраждалих внаслідок нічної російської атаки до 86 осіб, повідомив начальник міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Глава РФ Володимир Путін постає перед зростанням невдоволення серед російських еліт на тлі затяжної війни проти України, економічних проблем і посилення внутрішніх обмежень. Про це пише The Guardian із посиланням на джерела, близькі до Кремля, російського бізнесу та європейської розвідки.
Сербія не вважає Росію “братньою” країною і засуджує її напад на Україну, заявила голова парламенту республіки Ана Брнабіч на конференції з безпеки GLOBSEC у Празі.
У ніч проти 24 травня внаслідок масованого обстрілу з боку російських військ незначних пошкоджень зазнала будівлю Національного банку України.
Албанія засудила масований російський обстріл Україн, під час якої під загрозою опинилася резиденція посла країни. У Тирані викликали російського дипломата для пояснень.