ISW: Угода про припинення вогню в Україні має включати надійні механізми моніторингу
Джерело: ISW
За словами аналітиків, угода про припинення вогню в Україні або мирна угода повинна включати надійні механізми моніторингу, але поки що неясно, які саме механізми може запропонувати Захід.
Речник Кремля Дмитро Пєсков заявив, що поточні американо-російські переговори навряд чи приведуть до “блискавичних результатів”, всупереч заявленій президентом США Дональдом Трампом меті досягти загального припинення вогню та тривалої мирної угоди в Україні найближчим часом.
Своєю чергою, чиновник з російського МЗС Олексій Поліщук зазначив, що Росія готова брати участь у переговорах, які “враховують сучасні реалії” війни та усувають “першопричини” війни Росії в Україні.
“Коментарі Пєскова та Поліщука відображають постійне неприйняття Кремлем заявленого підходу президента Трампа про встановлення режиму припинення вогню, а потім ведення переговорів щодо ширшої мирної угоди, а також відданість Кремля цілям війни, які несумісні з метою Трампа щодо досягнення тривалого миру в Україні”, – йдеться у звіті.
Як зауважили експерти, будь-яка потенційна угода про припинення вогню або мирна угода повинна включати надійні механізми моніторингу, враховуючи постійні зусилля Кремля показати Україну такою, що порушує припинення вогню по енергетичній інфраструктурі без надання доказів цих ударів і незважаючи на відсутність публічних деталей про умови припинення вогню.
При цьому вказано, що залишається незрозумілим, які механізми моніторингу Захід міг би використати для забезпечення дотримання та відстеження потенційного припинення вогню, і чи погодився б Кремль на такі механізми.
- Пропозиція Келлога щодо розміщення миротворчих сил в Україні після закінчення війни викликала негативну реакцію Кремля.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що провів телефонну розмову з президентом США Дональдом Трампом, під час якої привітав його та всіх американців із Днем незалежності.
У ніч на 3 липня підрозділи Сил оборони України уразили міст, підрозділ радіоелектронної розвідки у Севастополі та інші об’єкти ворога.
2 липня російські війська обстріляли один із медичних закладів у Херсоні. Внаслідок атаки загинув медичний працівник, ще одна людина зазнала поранень.
Станом на вечір 2 липня кількість загиблих внаслідок російської атаки у Києві збільшилася до 25 осіб, повідомив глава міської військової адміністрації Тимур Ткаченко.
Моніторингова місія ООН з прав людини заявила про різке зростання жертв серед цивільних після масштабної російської атаки на Україну, котра включала десятки ракет і сотні безпілотників та призвела до загибелі 23 осіб у Києві.