Ізраїль використовує ШІ для вибору цілей бомбардування в Газі, – звіт
Джерело: CNN
Ізраїльські військові використовували штучний інтелект (ШІ), щоб ідентифікувати об’єкти бомбардування в Газі, згідно з розслідуванням +972 Magazine and Local Call, посилаючись на шість співробітників ізраїльської розвідки.
Офіційні особи, цитовані в розслідуванні, сказали, що інструмент на основі штучного інтелекту називається “Lavender” і, як відомо, помиляється в 10%.
Відповідаючи на запитання про звіт журналу +972, Армія оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) не заперечувала існування інструменту, але заперечувала використання ШІ для ідентифікації об’єктів.
В ЦАХАЛ заявили, що “аналітики повинні провести незалежні експертизи, під час яких вони перевірять, що ідентифіковані цілі відповідають відповідним визначенням згідно з міжнародним правом і додатковим обмеженням, передбаченим у директивах ЦАХАЛу”.
Автор розслідування Юваль Абрахам раніше розповідав CNN у січні про свою роботу з вивчення того, як ізраїльські військові “значною мірою покладаються на штучний інтелект для створення цілей для таких вбивств з дуже незначним наглядом людини”.
В розслідуванні також повідомили, що ізраїльська армія “систематично атакувала” цілі в їхніх будинках, зазвичай вночі, коли в будівлі були присутні люди.
“Результатом, як засвідчили джерела, є те, що тисячі палестинців — більшість з них жінки та діти або люди, які не брали участі в боях — були знищені ізраїльськими авіаударами, особливо протягом перших тижнів війни, через Рішення програми штучного інтелекту”, – йдеться в розслідуванні.
У звіті з посиланням на джерела говориться, що, коли передбачувані молодші бойовики були обстріляні, “армія віддала перевагу” використанню так званих глухих бомб – некерованих ракет, які можуть завдати великомасштабної шкоди.
Згідно із заявою ЦАХАЛу, вони не завдають ударів, коли очікуваний побічний збиток є “надмірним у порівнянні з військовою перевагою”, і докладають зусиль, щоб “зменшити шкоду цивільному населенню настільки, наскільки це можливо в оперативних обставинах”.
В заяві додають, що “ЦАХАЛ перевіряє цілі перед ударами та вибирає відповідні боєприпаси відповідно до оперативних і гуманітарних міркувань, беручи до уваги відповідні структурні та географічні особливості цілі, оточення цілі, можливі наслідки для мирних жителів поблизу, критичні інфраструктура поблизу та інше”.
Зазначимо, що ЦАХАЛ атакує бойовиків ХАМАСу, які 7 жовтня 2023 року напали на Ізраїль, вбили понад 1200 людей та взяли сотні заручників, спровокувавши тривалу війну.
- Адміністрація Байдена близька до схвалення продажу 50 винищувачів F-15 американського виробництва Ізраїлю. Вартість угоди, як очікується, перевищує 18 мільярдів доларів, згідно з інформацією обізнаних джерел.
- Цього року Ізраїль змушений буде реалізувати майже рекордну кількість облігацій для фінансування війни проти терористичного угруповання ХАМАС.
- На річницю 100-денної війни прем’єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху заявив, що “ніхто не зупинить” ізраїльські війська до їхньої “повної перемоги”.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.