Кабмін схвалив законопроєкт про будівництво двох енергоблоків Хмельницької АЕС

Фото: Міненерго

Кабінет міністрів України схвалив законопроєкт “Про розміщення, проєктування та будівництво енергоблоків №3 та №4 Хмельницької атомної електричної станції”.

Наступний етап – його розгляд та схвалення Верховною Радою України.

Законопроєктом визначаються місця розміщення енергоблоків, кількість реакторів, їх типи і загальні характеристики, а також загальні вимоги до проєктування та будівництва.

“Атомна генерація на сьогодні виробляє більш ніж половину електроенергії в Україні. Будівництво ще двох енергоблоків на майданчику Хмельницької АЕС посилить енергетичну безпеку й незалежність України та матиме позитивні наслідки для економіки країни в цілому”, – зазначив міністр енергетики України Герман Галущенко.

Будівництво двох атомних енергоблоків збільшить виробництво електроенергії на 16 226 млн кВт*год/рік, а відпуск – на 15 415 млн кВт*год/рік.

Реалізація проєкту здійснюватиметься виключно за рахунок коштів АТ “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” із залученням кредитних можливостей, без використання коштів з державного бюджету України.

За інформацією АТ “НАЕК “Енергоатом”, Україна посідає дев’яте місце у світі за кількістю ядерних реакторів.
Україна ввела в експлуатацію Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива, попри загрози воєнного часу.
Голова Держатомрегулювання Олег Коріков під час зустрічі з гендиректором МАГАТЕ Рафаелем Гроссі заявив, що безпечна експлуатація Запорізької АЕС на енергетичних рівнях потужності наразі неможлива.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.

Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.