Каллас назвала можливий візит Путіна до Угорщини «неприємним»
Джерело: Reuters
Верховна представниця ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Кая Каллас висловила своє незадоволення щодо можливого візиту глави Росії Володимира Путіна до Будапешта.
Каллас зазначила, що їй “неприємно” бачити, як особа, на яку Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт, планує відвідати європейську країну. Вона додала, що важливо з’ясувати, чи призведе цей візит до конкретних результатів.
Щодо Будапешта, ні, це не приємно… бачити, що людина, на яку МКС видав ордер на арешт, справді приїжджає до європейської країни, – зауважила Каллас, додавши, що “питання в тому, чи буде якийсь результат”.
Окрім того, дипломатка висловила сподівання, що на цьому тижні буде ухвалено 19-й пакет санкцій проти Росії. Каллас акцентувала, що Сполучені Штати мають багато можливостей для тиску на Росію, щоб змусити сісти за стіл переговорів, і що це, безумовно, буде корисно.
Америка має багато сил, щоб тиснути на Росію, щоб вона сідала за стіл переговорів, і якщо вони цим скористаються, то, звичайно, це добре, якщо Росія зупинить цю війну.
Втім, також наголосила на важливості прямої зустрічі між Путіним та президентом України Володимиром Зеленським.
Раніше в Євросоюзі розкритикували заплановану зустріч президента США Дональда Трампа і лідера Кремля Володимира Путіна в Будапешті. За словами кількох європейських дипломатів, переговори двох лідерів на території держави-члена ЄС, але без участі самого Євросоюзу, є “політичним кошмаром” і приниженням для Європи.
Як зазначило джерело в дипломатичних колах, у Брюсселі наголошують, що саміт у столиці Угорщини ставить під сумнів єдність ЄС та його роль у питанні миру в Україні.
“Місце обрано дуже обережно, це може піти на користь Росії, бо поглиблює розбіжності в ЄС щодо Кремля. А також може зробити величезну послугу Орбану, який наступного року чекає виборів у країні”, – сказав один з європейських дипломатів.
Водночас Єврокомісія офіційно заявила, що “зустрічі не завжди відбуваються в бажаному форматі”, але якщо вони наближають “справедливий і тривалий мир для України”, їх варто вітати.
При цьому більшість дипломатів у приватних розмовах висловили занепокоєння. Вони вважають, що участь Трампа і Путіна без Києва чи Брюсселю може легітимізувати російського лідера та ослабити європейську позицію.
- Пресслужба Білого дому дала несподівану відповідь на запитання репортера щодо вибору Будапешта для зустрічі президента США Дональда Трампа з російським диктатором Володимиром Путіним.
- Президент США Дональд Трамп повідомив, що зустріч із російським диктатором Володимиром Путіним у Будапешті, ймовірно, пройде у двосторонньому форматі, проте президент України Володимир Зеленський “буде на зв’язку”.
- 16 жовтня президент США Дональд Трамп після телефонної розмови з господарем Кремля Володимиром Путіним повідомив про майбутню зустріч з ним в Угорщини.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.
Російська економіка опинилася під дедалі сильнішим тиском через великі витрати на війну проти України та міжнародні санкції. У Данській службі оборонної розвідки (DDIS) вважають, що це наближає країну до серйозної економічної кризи.