Канадського мільярдера Франка Стронака визнали винним у сексуальному насиллі

Джерело: Reuters

19 червня канадського мільярдера та бізнесмена Франка Стронака визнали винним у сексуальному насиллі та непристойній поведінці. Під час вироку суддя схарактеризувала деякі його дії як “грубі та огидні”.

У 2024 році поліція арештувала та висунула Стронаку обвинувачення у кримінальних злочинах, зокрема сексуальне насилля та зґвалтування, скоєні ним у період з 1970 по 2024 роки.

93-річний Стронак, уродженець Австрії, є засновником канадської компанії з виробництва автозапчастин Magna International у 1957 році. Зрештою, він став одним з найбагатших людей Канади.

Компанія Magna International вже заявила, що немає жодного стосунку до Стронака відтоді як він відмовився від контролю над компанією у 2010 році.

Після судового розгляду, що розпочався в лютому, суддя Верховного суду Онтаріо Енн Моллой визнала Стронака винним у сексуальному насильстві над жінкою на початку 1980-х років. Жінка стверджувала, що напад стався, коли вона відвідала його квартиру в Торонто після вечері неподалік.

Моллой також визнала Стронака винним за одним звинуваченням у непристойній поведінці наприкінці 1970-х років, скоєному за участю жінки, яка сказала, що він лапав її у своїй квартирі.

Стронак не давав свідчень під час судового розгляду. Моллой визнала Стронака невинним за іншими звинуваченнями, включаючи спробу зґвалтування та зґвалтування.

Леора Шемеш, одна з адвокаток Стронака, заявила в електронному листі, що вони “надзвичайно раді”, що інші серйозні звинувачення, зґвалтування та інші пункти сексуального насильства, які йому висунули, були зняті.

“Ми розчаровані обвинувальними вироками за двома дуже незначними правопорушеннями”, – сказала вона.

Вирок Стронаку буде винесено пізніше. Наступного року йому загрожує ще один суд за сексуальне насильство.

У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.

Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.

Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.

Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.

Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.