Катування є частиною державної політики РФ

Джерело: The New York Times

Спеціальна доповідачка ООН з питань тортур Еліс Джилл Едвардс заявила, що катування російськими офіцерами українських цивільних осіб і військовополонених досягли такого рівня, що це явно систематична політика, схвалена державою.

Вона зазначила, що відмова Москви розглянути це питання є мовчазним схваленням застосування тортур.

За словами Едвардс, очевидці поділилися достовірними свідченнями, які підтвердили постійну схему катувань, включаючи зґвалтування та побиття, у різних місцях ув’язнення під час російської окупації та серед українських військових, захоплених російськими військами. Про це вона зауважила 9 вересня, завершуючи семиденний візит в Україну.

Це не випадкова, аномальна поведінка, — пояснила Едвардс. — Це організовано як частина державної політики з метою залякування, породження страху або покарання з метою отримання інформації та зізнань.

Її коментарі були одним із найрішучіших засуджень незалежних експертів стосовно причетності російського керівництва з моменту повномасштабного вторгнення Росії. Вона заявила, що зверталася до російської влади щонайменше сім разів з моменту отримання мандату рік тому, звертаючи увагу на поведінку російських військ і персоналу в місцях ув’язнення, але не отримала відповіді. Представниця ООН наголосила, що Москва заперечує застосування тортур, одначе, її відмова розглянути цю проблему та кількість випадків, що накопичуються, свідчать про мовчазне схвалення застосування тортур.

Російська влада досі не направила директиву своїм солдатам і військовому командуванню, яка інформує про те, що тортури і подібні методи допитів неприпустимі. Вони заперечують, що роблять це, але покажіть мені військову директиву, де забороняються тортури, — заявила Едвардс.

Москва не відповіла навіть на її нещодавню пропозицію відвідати та повідомити про умови утримання російських військовополонених в Україні, додала вона. Австралійська юристка і науковиця зазначила, що їй двічі доводилося відкладати візити в Україну з міркувань безпеки, однак, накопичення доказів зробило особистий візит обов’язковим.

Минулого тижня вона оприлюднила свідчення чотирьох осіб, які розповіли їй, що їх катували під час ув’язнення під російською окупацією в районі Ізюма минулого року. За її словами, в Україні відкрито 103 тисячі справ загального характеру, пов’язаних із війною.

За її словами, із сотень українських військовополонених, утримуваних Росією та звільнених під час обміну, близько 90% зазнали тортур, зокрема й сексуального насильства.

Едвардс також познайомилася з жінкою, яка розповіла, що перенесла два серцеві напади під час ув’язнення після тортур і того, що її змушували спостерігати, як катують її сина.

Її це так засмучувало, що вона була готова підписати будь-який документ, — розповіла пані Едвардс. За її словами, навіть після підписання зізнання жінку утримували ще 300 днів. — У цьому є певна структура, — підсумувала вона. — Хтось це контролює, хтось це здійснює, а хтось допитує.

У виданні зауважили, що Едвардс добре відома своєю роботою стосовно сексуального насильства, зокрема під час конфлікту в Боснії та Герцеговині, а також своїм юридичним аргументом, який тепер визнаний у всьому світі, що зґвалтування та сексуальне насильство є формами тортур і переслідувань.

Близько 90% українських військовополонених пройшли через катування, зґвалтування, погрози сексуальним насильством або інші форми жорстокого поводження.
Співробітники СБУ задокументували злочини російського полковника Віктора Бедрика, який особисто закатував двох українців.
Співробітники Служби безпеки України встановили особи ще п’ятьох воєнних злочинців РФ, причетних до масових убивств цивільного населення під час окупації Київщини. Загарбникам повідомлено про підозру.
Тисячі цивільних українців утримуються в мережі формальних і неофіційних в’язниць по всій Росії та на окупованих нею територіях, де вони зазнають тортур, психологічного насильства і навіть використовуються як робоча сила.

Катування є частиною державної політики РФ – ООН