Казахстан нарощує експорт нафти в обхід Росії
Джерело: Bloomberg
Казахстан купує танкери для транспортування своєї нафти через Каспійське та Чорне моря, адже найбільший виробник нафти в Центральній Азії шукає альтернативи своєму основному експортному трубопроводу через Росію.
Підрозділ державного АТ “НК “КазМунайГаз” вже придбав два танкери дедвейтом 8 тис. тонн кожен — відносно невеликі судна за стандартами галузі — для транспортування нафти через Каспій, повідомив заступник міністра енергетики Єрлан Аккенженов . За його словами, планується придбати ще два судна дедвейтом 80 000 тонн кожне — один із найпоширеніших розмірів вантажів — для роботи в Чорному морі.
Зауважується, що Казахстан вивчає ці альтернативи, навіть якщо Каспійський трубопровідний консорціум, який проходить через Росію, залишається найприбутковішим маршрутом для експорту сирої нафти в країну. Нині країна шукає нові засоби експорту своєї нафти, щоб знизити залежність від РФ.
Цього року постачання до Баку, звідки нафта прямує трубопроводом до турецького Джейхана, становила 300 000 тонн. Це крапля в морі порівняно з обсягами прокачування через КТК, експорт через який склав з початку року до 18 серпня 40,5 млн тонн. Одначе, за підсумками 2023 року Казахстан має намір довести вивезення нафти Каспійським морем приблизно до 1,5 млн тонн.
Минулого року на КТК припало 80% експорту нафти Казахстану. Країна пообіцяла збільшити постачання сировини до Європи, яка відмовилася від російського палива.
За словами Аккенженова, країна також має можливості збільшити експорт нафти до Китаю до 6,5 мільйонів тонн на рік з 1 мільйона.
- Китай посів місце головного торгового партнера Казахстану замість Росії. І, як зазначають аналітики, позиція Китаю буде тільки зміцнюватися.
- У Казахстані планують заборонити товари, які стали російським символом повномасштабного вторгнення в Україну: літери Z та V, а також символіку ПВК “Вагнер”.
- Влада Казахстану ухвалила рішення про блокування російського телеканалу “Царьград”.
- США намір посилити контроль над дотриманням санкцій проти російської нафти.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.