Казахстан віддав Китаю замість Росії контракти на зведення двох АЕС

Джерело: Orda.kz.

Китай отримав замовлення на зведення двох атомних електростанції у Казахстані, повідомив перший віцепрем’єр Роман Скляр. Раніше проєкти мали віддати “Росатому”.

Нині триває розробка техніко-економічного обґрунтування та проєктно-кошторисної документації.

Фахівці Агентства з атомної енергетики наразі визначають місця розміщення майбутніх станцій — із доступом до води та можливістю підключення до електромереж.

Назву китайської компанії, котра реалізовуватиме проєкт, кляр не уточнив, втім, ймовірно, мова про “China National Nuclear Corporation”. Раніше CNNC спільно з російським “Росатомом” очолювали консорціуми з будівництва ядерних об’єктів у Казахстані.

Рішення про будівництво першої АЕС у Казахстані схвалили на референдумі у 2024 році. У червні Агентство з атомної енергетики повідомляло, що першу з трьох запланованих станцій мав зводити саме “Росатом”. Її планували розмістити в Алматинській області на узбережжі озера Балхаш.

Введення в експлуатацію заплановане на 2035–2036 роки. До 2035 року Казахстан має намір забезпечити 2,4 гігавата ядерних потужностей.

Нині Казахстан – найбільший у світі виробник урану – не має жодної діючої АЕС і не споживає продукцію ядерного циклу.

Додамо, у 2023 році  Касим-Жомарт Токаєв домовився з президентом Франції Емманюелем Макроном про постачання урану французьким АЕС, а також пообіцяв збільшити нафтовий експорт та розвивати торговий коридор Китай – ЄС в обхід Росії.

Згодом стало відомо, що влада Казахстану розглядає питання будівництва атомної електростанції на своїй території. Тоді ж повідомляли, що російська компанія „Росатом“ готова розробити відповідний проєкт із використанням найпередовіших технологій. Про це повідомляв глава РФ Володимир Путін, додаючи, що АЕС “надасть потужного імпульсу соціально-економічному розвитку країни”.

Читайте також: Рішення Казахстану дотримуватися санкційного режиму проти РФ свідчить про послаблення влади Путіна в регіоні – експерт

Європарламент прийняв резолюцію, у котрій вимагає від Сербії привести свою зовнішню політику у повну відповідність з політикою Європейського Союзу, включаючи приєднання до санкцій проти Росії. Документ схвалили 22 жовтня на пленарній сесії Європарламенту у Страсбурзі.

Миколу Майоренка, обвинуваченого в організації замовного вбивства одеських громадських активістів Геннадія Бейбутяна та Дем’яна Ганула, засудили на 14 років позбавлення волі.

У Вінниці на території лікарні імені Пирогова загинули собаки. Зоозахисники організації UAnimals подали заяву до поліції, яка відкрила кримінальне провадження за фактом жорстокого поводження з тваринами. Активісти наголошують на необхідності проведення “повного, всебічного та неупередженого досудового розслідування”.

Колишній президент Франції Ніколя Саркозі розпочав відбування покарання у в’язниці Ла Сантé. Його адвокати вже подали запит на звільнення.

У різних регіонах РФ масово переносять строки ремонтів інфраструктурних об’єктів – від доріг до інтернет-кабелів та освітніх закладів. Причиною затримок офіційно називають нестачу фінансування, проблеми з постачанням матеріалів та техніки. Реальна причина – перенаправлення державних коштів на продовження війни проти України.