«Класична історія про граблі»: омбудсмен відреагував на скандал під час тренінгу в Одесі
Джерело: Тарас Кремінь у Facebook та Ярослава Вітко-Присяжнюк в Instagram
Мовний омбудсмен Тарас Кремінь відреагував на скандал в Одесі між відвідувачками бізнес-заходу та спікером. Він назвав суперечку класичним випадком.
“Одеський мовний скандал – це класична історія про граблі, на які наступили організатори. Запросивши на захід людей, які вимагали забезпечити їхнє право на інформацію державною мовою, ініціатори “бізнес-заходу”, маючи іншомовних спікерів, порушили відразу декілька статей мовного закону і кримінального кодексу. Це, на жаль, та проблема, яка все ще є у свідомості малочисельної когорти зросійщених сучасників”, – написав Кремінь.
За його словами, цькування за мову і вигнання з публічної події є “предметом уваги правоохоронних органів”.
“Реакція буде жорсткою. Порушники будуть покарані. Нікому не дозволено такі грубі зловживання стосовно громадян України. Сподіваюся і на реакцію місцевої влади, яка зобов’язана створити умови та, у випадку порушень, діяти і належним чином відреагувати”, – додав омбудсмен.
Уповноважена з питань захисту державної мови та депутатка Одеської районної ради Ярослава Вітко-Присяжнюк теж висловилася стосовно випадку: “Скандал навколо учорашньої ситуації гучно розповзається мережею. Дуже різонув чийсь коментар із формулюванням “українськомовна спільнота Одеси”. Друзі, ми не спільнота й не меншина. Закон зобов’язує кожного громадянина України володіти державною мовою. Інші мови відповідно до законодавства ми знати не зобов’язані. А надавати послуги чи інформацію іншою мовою, знати яку ми не зобов’язані, є порушенням нашого права на отримання послуг та інформації державною мовою”.
Раніше Віталій Ступаєнко, організатор бізнес-заходу “Вечір нетворкінгу”, записав відео з вибаченнями, пояснивши свою поведінку “недоопрацюванням”.
- В Одесі між відвідувачками бізнес-заходу та спікером стався мовний конфлікт. Жінки попросили спікера розмовляти українською, але у результаті їх вивели з зали.
Військова омбудсменка Ольга Решетилова зауважила, що у Міноборони раніше підготували зміни, котрі передбачають виключення з переліку певних хвороб, котрі нині визначають придатність до військової служби.
У 2025 році російські суди винесли вироки щодо 468 осіб у справах про державну зраду (ст. 275 КК), шпигунство (ст. 276), конфіденційне співробітництво з іноземцями (ст. 275.1) та допомогу противнику (ст. 276.1). Це максимальний показник за час дії Кримінального кодексу РФ – з 1997 року.
Наземний роботизований комплекс Третьої окремої штурмової бригади 45 діб поспіль виходив на бойове чергування та кулеметним вогнем придушував усі спроби російських військ прорватися у сектор оборонців.
До суду скерували обвинувальний акт щодо агента ФСБ, котрий у липні перевозив вибухівку для підготовки теракту у Львові проти українських правоохоронців.
У межах зниження воєнно-економічного потенціалу російського агресора у ніч на 22 грудня підрозділи Сил оборони України уразили нафтовий термінал “Таманьнефтегаз” у Краснодарському краї РФ. Також уражено склад боєприпасів та місце зберігання, підготовки і запуску ударних БпЛА ворога.