Коломойський вирішив звернутись до Європейського суду з прав людини

Джерело: адвокат Олександр Лисак, передає “Телеграф”

Український бізнесмен Ігор Коломойський вирішив звернутись до Європейського суду з прав людини. Причиною стало рішення суду продовжити утримання в СІЗО ще на два місяці з правом внесення застави.

“Ми прийняли рішення звернутись до Європейського суду з прав людини, враховуючи те, що національні суди продовжують утримання Ігоря Валерійовича під вартою без будь-якої виправданої правової мети, з повним паплюженням вимог Конвенції з прав людини”, – заявив адвокат.

На його думку, судді “безпідставно продовжують ув’язнення”. Також він назвав суму застави у 3 млрд грн “неадекватним розміром”. Він додав, що судді “послідовно закривають очі на стан здоров’я Коломойського”.

“Також ми вважаємо, що таке “фантастичне” кримінальне провадження проти Ігоря Валерійовича та його ув’язнення несе в собі приховані політичні мотиви. Перший прихований мотив пояснюється створенням сприятливої та обіцяної картинки “деолігархізації” перед суспільством. Другий прихований мотив полягає в унеможливленні роботи Ігоря Валерійовича над правовою стратегією щодо повернення націоналізованих в нього активів”, – наголосив адвокат.

Що передувало?

2 вересня Служба безпеки України спільно з Бюро економічної безпеки повідомили про підозру за двома статтями олігарху Ігорю Коломойському.

За матеріалами правоохоронців, протягом 2013-2020 років Коломойський легалізував більш як пів мільярда гривень шляхом виведення коштів за кордон. Для цього він використовував підконтрольні банківські установи.

Відтак олігарху оголошено про підозру одразу за двома статтями: ст. 190 (шахрайство); ст. 209 (легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом).

Згодом, 15 вересня, Служба безпеки України, Бюро економічної безпеки та Офіс генерального прокурора викрили нові факти злочинної діяльності власника великої фінансово-промислової групи Ігоря Коломойського й повідомили йому про нову підозру.

За матеріалами СБУ Коломойському повідомлено про додаткову підозру за трьома статтями Кримінального кодексу України:

ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 200 (незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення);
ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненого організованою групою, в особливо великих розмірах);
ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209 (легалізація коштів, отриманих злочинним шляхом).

За даними слідства, у період з 2013 по 2014 роки Коломойський незаконно заволодів 5,8 млрд грн.

Для цього фігурант створив злочинне угруповання, яке складалося зі співробітників банку, в якому він був засновником та акціонером.

Протягом вказаного періоду члени цього угруповання дозволили Коломойському нібито робити систематичні фіктивні “внески готівки у касу банку”, хоча насправді ніяких внесків банк не отримував.

За версією слідства, така схема загалом дозволила фігуранту отримати 5,8 млрд грн, що на той період було еквівалентно понад 700 млн доларів.

Потім ці фейкові “внески” були зараховані на особистий рахунок Коломойського і стали реальними безготівковими коштами.

Щоб легалізувати віртуальні активи, Коломойський розплачувався ними у своїй підприємницькій діяльності. Зокрема, віддавав їх як позики та розраховувався ними за кредити підконтрольних йому підприємств, виводив їх за кордон, переводив у готівку і знімав у відділеннях банку.

Шевченківський райсуд Києва ухвалив рішення щодо продовження запобіжного заходу для українського бізнесмена Ігоря Коломойського. Його вирішили залишити в СІЗО ще на два місяці.

За три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну правоохоронці зафіксували понад 150 тисяч воєнних злочинів. Російські військові залишали за собою слід насильства всюди, куди приходили. Така кількість злочинів свідчить, що ці злочини — не випадковість, а частина цілеспрямованої політики знищення України. Українська судова система поки що не відображає масштабів і системності цих злочинів. У вироках бракує контексту — судді часто не відтворюють повної картини дій Росії проти цивільного населення України. Експертка МІПЛ з міжнародного гуманітарного права Анна Рассамахіна пояснила як це виправити й чому це критично важливо для справедливості.