Командування РФ розробляє нові довгострокові наступальні операції – Newsweek

Джерело: Newsweek

Російське військове командування планує операції, які можуть тривати до дев’яти місяців, що свідчить про відсутність наміру глави РФ Володимира Путіна припиняти війну найближчим часом.

Аналітики вказують на спробу оточення Куп’янська у Харківській області як приклад довгострокового стратегічного планування Кремля. Подібний підхід росіяни застосовували під час взяття Авдіївки у лютому 2024 року, а також у наступі на Вугледар і Велику Новосілку.

За словами військового аналітика OSINT-групи Black Bird Group Еміля Кастехельмі, росіянам складно просуватися через рельєф місцевості, зокрема річки та відкриті поля, а бій за Торецьк триває повільно.

Своєю чергою, в ISW наголошують, що масштабніші оточення, зокрема біля Покровська та Куп’янська, стануть випробуванням для російської армії. Однак саме планування операцій на пів року та більше свідчить, що Кремль не розглядає можливість припинення війни, попри заяви нової адміністрації Дональда Трампа щодо необхідності швидкого врегулювання.

Додамо, Верховна представниця ЄС із зовнішніх справ та політики безпеки Кая Каллас і держсекретар США Марко Рубіо погодились, що потрібно посилювати тиск на Росію для припинення війни в Україні. Таку інформацію повідомив офіційний представник ЄС, знайомий з деталями телефонної розмови Каллас та Рубіо.

Головні дипломати ЄС та США також обговорили зміцнення стосунків між блоком та Штатами, спільні пріоритети у зовнішній політиці та проблеми, створені Китаєм.

У виданні нагадали, що цього місяця в інтерв’ю Каллас порушила питання використання спільного боргу ЄС для фінансування великих витрат, необхідних для посилення та захисту блоку від Росії.

Ми повинні вдатись до політичного та економічного на Росію. На нашому боці велика економічна потужність, – сказала вона.

Додамо, про готовність Кремля до переговорів раніше заявив заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв після зустрічі із головою КНР Сі Цзіньпіном.

Медведєв зауважив: Москва розпочне діалог, якщо Київ прийме “реалії”, та врахує умови, озвучені раніше главою РФ Володимиром Путіним.

Путін у червні висунув низку умов для початку переговорного процесу. Зокрема: виведення українських військ з територій, які Росія частково окупувала, але не контролює повністю.

18 жовтня на зустрічі із журналістами країн БРІКС Путін заявив про готовність обговорювати завершення війни на умовах, запропонованих навесні 2022 року. Згодом, 24 жовтня, після саміту БРІКС у Казані, він знову наголосив на відкритості до переговорів, включаючи можливість “розумних компромісів”. 5 листопада Путін повторив, що Росія готова до діалогу, а 7 листопада на засіданні клубу “Валдай” він привітав Дональда Трампа з перемогою на виборах президента США, зазначивши, що намір Трампа завершити війну “вартий уваги”.

Президент України Володимир Зеленський, який раніше заявляв про необхідність повернення до кордонів 1991 року для початку переговорів, у листопаді припустив, що окуповані території можна буде повернути дипломатичним шляхом. Однак він наголосив, що припинення вогню можливе лише у разі отримання Україною запрошення до НАТО. Міністерство закордонних справ України підтримало цю позицію, заявивши, що членство країни у НАТО є єдиним гарантом миру. Усі інші гарантії безпеки відкинуто.

Своєю чергою, Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав відтермінувати можливі мирні переговори з Росією, доки Україні постачать достатньо військової допомоги західні союзники. За його словами, це необхідно, щоб Київ зміцнив свої позиції на полі бою та здобув перевагу у перемовинах.

Служба безпеки ліквідувала ще одну схему обходу санкцій на постачання української продукції до РФ. Викрили зловмисників, котрі продавали оптові партії вітчизняних систем опалення для потреб міноборони РФ.

Глава МЗС Іспанії Хосе Мануель Альбарес заявив, що на данний момент ознак завершення війни РФ проти України, попри обіцянки президента США Дональда Трампа, не спостерігається.

Російське військове командування планує операції, які можуть тривати до дев’яти місяців, що свідчить про відсутність наміру глави РФ Володимира Путіна припиняти війну найближчим часом. 

Повітряне командування “Південь” поінформувало, що російський безпілотник “Орлан-10” не коригував удар по Одесі 31 січня, про що раніше заявили різні блогери.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте закликав Німеччину суттєво збільшити витрати на оборону та збільшити випуск озброєнь. ФРН має “більше витрачати і більше виробляти”, наголосив він.