В Європі вважають за можливе відправлення миротворців в Україну – ЗМІ

Джерело: DW

Якщо між Києвом та Москвою укладуть будь-яку угоду про припинення вогню, країни Європи можуть направити в Україну свої війська, повідомили на умовах анонімності одразу два джерела під час зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що проходить 3-4 грудня в Брюсселі.

В обох випадках мовилося про потенційну спостережну місію. Такий крок, як вважають співрозмовники, міг би стати одним із варіантів внеску держав Європи у процес врегулювання ситуації в Україні. Джерела уточнили, що запит про відправку миротворчих військ має виходити від самої України.

Офіційно таких заяв у НАТО ще не робили – ні на національному рівні, ні на рівні Північноатлантичного альянсу. Передбачається, якщо ця місія і відбудеться, то лише в довгостроковій перспективі і від імені окремих держав, а не всього блоку НАТО.

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте на пресконференції у вівторок, 3 грудня, не відповів на запитання про можливі війська союзників на українській території як один із кроків у мирному врегулюванні.

Я не планую коментувати кожну новину, яка надходить від окремого члена альянсу, оскільки вважаю, що ми маємо зосередитися – і саме це ми робитимемо сьогодні і завтра – на тому, щоб Україна могла розпочати ці переговори з найкращої можливої ​​позиції, – пояснив Рютте. Посадовці НАТО поки що теж не коментують цю тему.

Глава МЗС Чехії Ян Липавський зауважив журналістам, що не хоче говорити про війська НАТО на території України, а його колега з Люксембургу Ксав’є Беттель заявив, що “солдати на землі – це означає війна”, і скептично висловився стосовно того, як європейські уряди зможуть пояснити такі рішення своїм виборцям.

Глава МЗС України Андрій Сибіга після прибуття на засідання виступив перед журналістами, однак на їхні запитання не відповів.

Зауважимо, високопосадовець НАТО підтвердив, що Франція та Велика Британія розмірковують над тим, аби розмістити свої війська в Україні.

Раніше Le Monde інформувала про те, що Франція та Британія планують очолити військову коаліцію в Україні та відновили дискусії про можливе розміщення своїх військ в Україні.

Днями п’ятеро французьких депутатів від різних політичних груп звернулися до міністра оборони країни Себастьяна Лекорню із закликом відправити військових інструкторів в Україну.

Раніше президент Франції Емманюель Макрон наголосив на спільному усвідомленні європейськими країнами необхідності бути готовими до можливого нападу Росії у найближчі роки. Макрон під час зустрічі з лідерами парламентських фракцій заявив, що підтримка Києва з боку Франції “не має меж”, а стосовно союзників він сказав, що їм час активізуватися й “не бути боягузами”.

Згодом він знову висловився щодо відправлення військ своєї держави в Україну. Пізніше він повторив власну заяву. Макрон заявив про готовність відправити французьких військових до України, якщо війська РФ просунуться до Києва чи Одеси.

У червні стало відомо, що Франція продовжує тренувальну місію в Україні: кілька союзників отримали запрошення направити своїх військових у зону бойових дій для підготовки українських армійців. Список країн показує, як ініціатива розділяє західних прихильників.

У російській держдумі негативно зреагували на нещодавні заяви президента Франції Емманюеля Макрона щодо ймовірності відправки французьких військових в Україну.

1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.

Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.

У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.

Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.

Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.