Конфлікти з регіоналами, Майдан, Верховна Рада: що варто знати про вбитого Андрія Парубія

Джерело: “Чесно“, “LB.ua

В суботу, 30 серпня, стало відомо про вбивство Андрія Парубія — народного депутата Верховної Ради 6, 7, 8 і 9 скликань, ексголови Верховної Ради та екссекретаря РНБО.

Політик народився 31 січня 1971 року в Червонограді Львівської області. Закінчив історичний факультет ЛНУ ім.І.Франка та аспірантуру Національного університету “Львівська Політехніка” за фахом “політологія та соціологія”. У 1987-1991 роках був лаборантом та старшим лаборантом у кількох археологічних експедиціях Інституту суспільних наук АН СРСР.

Парубій був керівником націоналістичної молодіжної організації — Товариство “Спадщина” (1988). Брав участь в національно-визвольному русі, організовував перші в Україні пікети. У 1989 його арештували за організацію несанкціонованого мітингу.

На початку 90-х став будувати політичну кар’єру — спочатку у Львівській облраді, а згодом і у Верховній Раді України. Протягом неї Парубій дотримувався проукраїнської позиції.

Він брав активну участь в “Помаранчевій революції”, під час подій листопада-грудня 2004 був комендантом Українського дому в Києві. Нагороджений пам’ятним знаком “Визначному учаснику Помаранчевої революції”.

У 2010 році Парубій звертався до Європарламенту, аби вони переглянули свою негативну реакцію на рішення експрезидента України Віктора Ющенка надати Степану Бандері звання Героя України.

Того ж року Генпрокуратура часів президента-втікача Віктора Януковича намагалась зняти з Парубія недоторканість та відкрити справу через кидання димових шашок та яєць у залі парламенту. Події у Раді відбувались на фоні ратифікації сумнозвісних “харківських угод” про продовження перебування Чорноморського Флоту Росії у Криму на 25 років.

У 2012 році Парубій був ініціатором масштабної бійки у Верховній Раді, яку розпочав аби зірвати розгляд скандального “мовного закону” регіоналів Вадима Колесніченка та Сергія Ківалова.

У 2013-2014 році під час Революції Гідності був комендантом Майдану, керівником Самооборони Майдану.

Джерело: Петро Порошенко

З лютого по серпень 2014 року обіймав посаду секретаря РНБО.

Того ж року Парубій обрався до Верховної Ради 8 скликання від “Народного фронту”, був першим заступником Голови Верховної Ради України та членом Політичної та Військової рад партії. Керував БО “Благодійний фонд підтримки добровольців”.

Також 2014 року проти Парубія скоїли замах з використанням бойової гранати. Згодом у МВС повідомили, що замах готував співробітник УДО часів Януковича.

У 2016 році Парубія обрали головою Верховної Ради.

У тому ж році, згідно з декларацією політика, сім’я Парубія жила лише на одну зарплату. Зарплата Парубія складала 78 122 гривні. Своєю чергою сім’я Парубія заробила 39 776 гривень, з яких 28 307 гривень склала зарплата, 11 469 гривень – страхові виплати. Таким чином загальний дохід сім’ї за рік склав менш як 120 тисяч гривень. Окрім цього Парубій не володів нерухомістю.

У 2019 році політик критикував тоді ще кандидата у президенти Володимира Зеленського й називав його “модернізованою версією Януковича”. Після президентських виборів Парубій неодноразово вступав в конфлікти із Зеленським та відмовляв у проведенні позачергових засідань.

Того ж року його обрали народним депутатом 9 скликання від партії “Європейська Солідарність”. Також він був членом Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

У ніч на 1 серпня Сили оборони України уразили склад морських безекіпажних катерів, залізничні мости, підрозділ РЕР ЧФ РФ та інші об’єкти окупантів.

У Києві, Львові та Дніпрі 31 липня відбулися акції на підтримку колишнього міністра оборони Михайла Федорова. Учасники вимагали його повернення на посаду, а також закликали владу до діалогу та продовження реформ у сфері оборони.

У Силах спеціальних операцій ЗСУ розкрили деталі вибухів у Хмельницькому. Виявляється, на території полігону однієї з військових частин сталася надзвичайна подія, унаслідок якої відбувся вибух із подальшою детонацією.

Україна вдарила по Волгоградському НПЗ, авіазаводу в Євпаторії та порту Тамань у Росії, а також по складу боєприпасів у Криму.

Європейський Союз продовжить дію тимчасового захисту для українських переселенців до березня 2028 року. Рішення дозволить мільйонам осіб і надалі легально проживати у країнах ЄС, працювати, навчатися та отримувати соцдопомогу.