«Копійки» перейменують на «шаги» — у Раді зареєстрували законопроєкт

Джерело: Букви

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №14093, згідно з яким “копійки” планують перейменувати на “шаги”.

Документ передбачає відмову від радянської назви розмінної монети “копійка” та повернення до історичної української — “шаг”. Для реалізації ініціативи подали допоміжний проєкт закону № 14094.

В умовах широкомасштабної російської агресії заміна копійок на шаги є ажливим та необхідним кроком, адже сьогодні копійки залишилися в обігу лише у ворожих до України держав. Із 15 країн, що входили до срср, копійка залишилася лише у трьох: Україні, росії, білорусі, а також у так званому “придністров’ї”. Ігнорувати цей факт – це зберігати зв’язок між Україною та ворожими наративами. Натомість повернення назви “шаг” для сучасної розмінної монети України слугуватиме відновленню історичної справедливості та відрадянщення (дерадянізації) грошового обігу, – мовиться у пояснювальній записці.

Зауважується, що зміна назви розмінної монети “копійка” (одна сота частина гривні) на історично обґрунтовану та питомо українську назву “шаг” дасть змогу відродити національні традиції України в номінації грошей та завершити грошову реформу, розпочату в 1996 році.

За словами спікера ВР Руслана Стефанчука, рішення має не лише технічний, а й символічний зміст. “Копійка” є спадщиною російської імперії та СРСР, тоді як “шаг” — традиційна українська назва, яка використовувалася ще за часів Гетьманщини та УНР і згадується в класичній українській літературі — у творах Шевченка, Лесі Українки, Котляревського, Панаса Мирного.

Станом на сьогодні “копійка” збереглася лише в Україні, Росії та Білорусі.

Раніше ініціативу підтримала наукова спільнота, зокрема отримано позитивні експертні висновки від:

– Інституту історії України Національної академії наук України;

– Інституту мовознавства ім. О. Потебні Національної академії наук України;

– Експертної комісії Українського інституту національної пам’яті, який також засвідчив, що ініціатива Національного банку щодо внесення змін до законодавства стосовно зміни назви розмінної монети “копійка” на історично обґрунтовану “шаг” заслуговує на підтримку і сприятиме відродженню національних традицій у номінації грошей, подоланню негативної колоніальної спадщини загалом, процесам деколонізації українського суспільства.

Ініціативу також схвально оцінили сучасні історики, культурні діячі, політики, громадські активісти, військові та блогери, популярні серед молоді. Зокрема:

– історик, професор Гарвардського університету Сергій Плохій;

– історик, голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров;

– військовослужбовець, письменник, музикант, громадський діяч Сергій Жадан;

– ветеран, громадський діяч Юрій Гудименко тощо.

Довідка. Законопроєктом пропонується унести зміни до Законів України “Про Національний банк України”, “Про пенсійне забезпечення”, “Про ринки капіталу та організовані товарні ринки”, а також визнати такими, що втратили чинність, постанови Президії Верховної Ради України від 02.03.1992 “Про розмінну монету України” № 2156-XII та від 10.12.1991 № 1952-XII “Про затвердження назви і характерних ознак грошової одиниці України”.

Реалізація норм законопроєкту дасть змогу організувати розроблення та виготовлення розмінних монет нового дизайну “шаг”, що сприятиме відродженню національних традицій у номінації грошей.

  • ПриватБанк підтримав ініціативу Нацбанку щодо перейменування копійки на питому українську “шаг”.

Прем’єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо не вилетів на саміт ЄС в Копенгагені через проблеми зі здоров’ям, що виникли після спроби замаху на нього.

“Схем” ідентифікували чоловіка, котрий 29 вересня приходив до помешкання виконавчої директорки видання The Kyiv Independent Дарини Шевченко у Києві. Чоловіка звати Олександр, йому 24 роки, у сервісах перевірки номерів підписаний як “СБУ Олександр”. 

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюцію із закликом до Росії негайно звільнити 26 українських журналістів, які перебувають у полоні.

Російська влада готується розпочати закупівлі бензину за кордоном через кризу пального, котра охопила ворожу країну після низки українських ударів по нафтопереробних заводах.

Через ескалацію військових дій у місті Газа Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) тимчасово призупинив діяльність свого офісу.