Корецький: Суд у Казахстані дозволив «Нафтогазу» примусове стягнення $1,4 млрд з «Газпрому»
Джерело: голова правління НЕК “Нафтогаз” Сергій Корецький (Facebook).
Суд у Казахстані дозволив примусове стягнення з російського “Газпрому” понад 1,4 мільярда доларів на користь НАК “Нафтогаз України” відповідно до рішення міжнародного арбітражу. Про це повідомив голова правління “Нафтогазу” Сергій Корецький.
За його словами, це перший публічний випадок, коли іноземний суд окремої юрисдикції дозволив примусове виконання цього арбітражного рішення.
“Продовжуємо системну роботу зі стягнення з російської газової монополії компенсації відповідно до рішення міжнародного арбітражу. Дякую юридичній команді Нафтогазу за професійну і наполегливу роботу. Крок за кроком”, – зазначив Корецький.
Нагадаємо, йдеться про рішення міжнародного арбітражу щодо заборгованості “Газпрому” за послуги з організації транзиту природного газу. У березні 2026 року Верховний суд Швейцарії підтвердив законність вимог української компанії та постановив, що російська сторона має виплатити “Нафтогазу” понад 1,4 мільярда доларів разом із нарахованими відсотками.
Після цього “Нафтогаз” розпочав процеси з визнання та примусового виконання арбітражного рішення в інших країнах. Рішення казахстанського суду стало першим публічно відомим прикладом підтримки таких дій за межами України.
У компанії наголошують, що продовжать роботу над стягненням коштів із російської сторони в міжнародних юрисдикціях.
- Земельний суд Відня у справах цивільного права підтвердив рішення, яке дозволяє групі компаній “Нафтогаз України” стягнути з Російської Федерації 120 млн євро шляхом обтяження 23 російських об’єктів нерухомості в Австрії та їх продажу на аукціоні.
- Група Нафтогаз остаточно виграла справу проти російського Газпрому – Федеральний Верховний суд Швейцарії повністю відхилив заяву Газпрому про скасування рішення, за яким росіяни повинні сплатити понад $1,4 млрд заборгованості.
- Російський “Газпром” заявляє про регулярні удари ЗСУ по інфраструктурі газопроводів “Турецький потік” і “Блакитний потік”, які качають газ до Туреччини та країн Південно-Східної Європи.
- Апеляційний суд Гааги відхилив скаргу структури групи російського “Газпрому” на арешт 50% акцій газовидобувної компанії Wintershall Noordzee у Нідерландах. Забезпечувальні заходи були накладені за позовом української енергокомпанії ДТЕК Ріната Ахметова, котра вимагає від Росії $207,8 млн компенсації за втрачені активи у тимчасово окупованому Криму.
У центрі Берліна чоловік зняв прапор Німеччини з флагштока перед будівлею Рейхстагу та підняв на його місці великий прапор Палестини.
За прогнозами, інвестиції Китаю в енергетичний сектор у 2026 році сягнуть $940 млрд — найвищий показник серед усіх країн світу. Друга за величиною економіка світу зміщує акцент у витратах на розвиток електромереж та інфраструктури, необхідної для підтримки стрімкого зростання сектору відновлюваної енергетики. Відповідний прогноз міститься у звіті Global Energy Transition Report 2026, підготовленому Китайським товариством реформування та розвитку підприємств.
Росія напередодні тристоронніх переговорів з Україною та США знову виступила проти надання Україні гарантій безпеки за участю іноземних військ і намагається усунути європейських представників від переговорного процесу. Окрім того, склад російської делегації, за оцінкою американського Інституту вивчення війни (ISW), свідчить про відсутність у Кремля зацікавленості в добросовісних перемовинах.
Після стрілянини у Кракові Польща опинилася серед країн, охоплених терористичними загрозами. Відповідну думку висловив експерт із безпеки Артур Дубель. За його словами, інцидент свідчить, що загрози, характерні для Західної Європи та США, нині досягають і Польщі.
Американська акторка Дженніфер Лоуренс розповіла, що більше не хоче грати ролі, які потребують складного гриму. Вона згадала про зйомки у франшизі “Люди Ікс”, де зіграла мутантку Містик, і пояснила, чому не хотіла б знову перевтілюватися в цю персонажку.