Коти можуть вилизувати одне одного через напругу, а не турботу – дослідження

Джерело: NYT

Взаємне вилизування між котами не завжди є проявом дружніх стосунків. До такого висновку дійшли науковці з Гентського університету. Результати їхнього дослідження, опублікованого в журналі Applied Animal Behaviour Science, свідчать, що в окремих випадках така поведінка може бути ознакою соціальної напруги або способом уникнути відкритого конфлікту.

Взаємне вилизування, або алогрумінг, поширене серед багатьох видів тварин, зокрема приматів, птахів, коней і навіть комах. Зазвичай тварини доглядають одна одну, очищаючи ділянки тіла, до яких важко дістатися самостійно, наприклад шию чи спину. Така поведінка традиційно вважається проявом турботи та способом зміцнення соціальних зв’язків.

У котів алогрумінг також тривалий час розглядали як дружню взаємодію.

“Досі взаємне вилизування у котів класифікували як афіліативну, тобто “дружню”, поведінку”, – зазначила дослідниця поведінки котів із Гентського університету Ноема Гайдос Кмекова, одна з авторок дослідження.

Провідна авторка роботи Морґан Ван Белле звернула увагу на поведінку власних котів – Фабіо та Джованні. Вона помітила, що один із них часто починав настирливо вилизувати іншого, коли той займав улюблене місце біля вікна.

“Я помітила дивні моделі вилизування у своїх котів і подумала: це зовсім не схоже на дружню поведінку. Іноді один кіт лежав на ковдрі біля вікна, а інший підходив і починав його вилизувати – але дуже настирливо”, – розповіла вона.

За словами дослідниці, після цього кіт, якого вилизували, зазвичай вставав і поступався місцем.

Щоб перевірити, чи є така поведінка поширеною, науковці проаналізували взаємодію котів у 53 домогосподарствах у різних країнах Європи, де утримували двох або більше тварин. Власникам пояснили, на які ситуації варто звернути увагу, після чого попросили надіслати відеозаписи. Для аналізу дослідники випадково обрали по одному відео від кожного учасника та застосували статистичні методи.

“Одразу стало зрозуміло, що взаємне вилизування не означає одне й те саме в усіх ситуаціях”, – сказала Ван Белле.

Аналіз показав два різні типи такої поведінки.

У першому випадку коти вилизували одне одного в ділянці голови, шиї або вух. До і після цього вони часто сиділи поруч або притискалися один до одного. Дослідники вважають, що в таких випадках вилизування справді є проявом прихильності.

Водночас інша частина відео показала протилежну картину. Вилизування нерідко передувало конфлікту. Зазвичай один кіт стояв і вилизував іншого, який сидів. Після цього у тварини, яку вилизували, спостерігалися ознаки стресу: пильний погляд, голосне нявкання, зміна положення вух, облизування губ або спроби вдарити іншого кота лапою.

Такі результати не узгоджуються з попереднім уявленням про алогрумінг як виключно дружню поведінку.

“Наші результати свідчать, що алогрумінг пов’язаний щонайменше з двома різними ситуаціями – не лише зі зміцненням соціальних зв’язків, а й із соціальною напругою”, – пояснила Кмекова.

Автори дослідження припускають, що небажане вилизування може бути способом продемонструвати невдоволення або витіснити іншого кота без відкритої бійки. На їхню думку, це менш ризикований спосіб взаємодії, адже дозволяє уникнути травм.

На думку авторів роботи, результати дослідження можуть бути корисними ветеринарам, власникам котів і працівникам притулків. Краще розуміння поведінки тварин допоможе своєчасно помічати ознаки напруження між ними та легше підбирати котів, які житимуть разом.

• Коти можуть допомогти вченим краще зрозуміти рак у людини. Дослідження майже 500 домашніх котів виявило схожість між мутаціями генів, які викликають рак у котів та людей.

• вчені,
• домашні улюбленці,
• дослідження,
• кіт,
• коти,
• тварини