Країни Персидської затоки просять США не дати Ізраїлю атакувати нафтові об’єкти Ірану

Джерело: Reuters

Країни Персидської затоки тиснуть на Сполучені Штати, щоб вони не дозволили Ізраїлю атакувати нафтові об’єкти Ірану.

За даними агентства, країни остерігаються, що у випадку такої атаки Іран у відповідь може атакувати їхні власні нафтові об’єкти через свої проксі-сили. Таку інформацію Reuters повідомили одразу три джерела.

Країни, зокрема Саудівська Аравія, Об’єднані Арабські Емірати та Катар, також відмовляють Ізраїлю пролетіти через їхній повітряний простір для будь-яких атак по Ірану. Про це вони також попередили США.

Заклики країн Персидської затоки з’явились після дипломатичних зусиль Ірану націлених на те, щоб змусити своїх сусідів по Персидській затоці використати свій вплив на США на тлі занепокоєнь щодо ізраїльських ударів.

Під час перемовин цього тижня Іран попередив Саудівську Аравію, що не може гарантувати безпеку нафтових об’єктів королівства Персидської затоки, якщо Ізраїлю допоможуть в атаках.

“Іранці сказали: “Якщо держави Персидської затоки відкриють свій повітряний простір для Ізраїля, це буде актом війни””, – розповів саудівський аналітик Алі Шихабі.

За даними джерел, Іран послав чіткий сигнал, що його союзники в Іраку та Ємені можуть зреагувати, якщо Ізраїль отримає будь-яку регіональну підтримку для своїх атак.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ізраїль може вдарити по ядерних та нафтових об’єктах Ірану – WSJ

Американські джерела підтвердили, що офіційні особи країн Персидської затоки звертались до США з занепокоєнням щодо масштабів ізраїльської відповіді по Ірану.

Джонатан Панікофф, ексзаступник офіцера нацрозвідки США по Близькому Сходу, а нині працівник аналітичного центру Atlantic Council вважає, що занепокоєність країн Персидської затоки стане головним аргументом під час спроб США вмовити Ізраїль завдати обдуманого удару по Ірану.

Організація країн-експортерів нафти (ОПЕК), яку фактично очолює Саудівська Аравія, має багато нафтових потужностей, щоб компенсувати будь-які втрати постачання з Ірану.

Однак більша частина цих потужностей у регіоні Персидської затоки. Відтак, якщо Іран виконає свої погрози і вдарить по них, це призведе до проблем з постачанням нафти.

“Держави Персидської затоки не дадуть Ізраїлю використати свій повітряний простір. Вони не дозволять ізраїльським ракетам пролетіти через них, тому є надія, що вони не вдарять по нафтових об’єктах”, – сказало джерело.

Однак за даними інших джерел, Ізраїль може атакувати через повітряний простір Йордану чи Іраку, а використання повітряного простору Саудівської Аравії, ОАЕ чи Катару немає сенсу зі стратегічного погляду.

Джерела також повідомили, що Ізраїль поки не вирішив остаточно, якою буде його атака по Ірану, зокрема чи атакуватиме він нафтові об’єкти.

За даними джерел, якщо така атака все ж відбудеться, це матиме глобальні наслідки, зокрема для Китаю – головного споживача нафти з Ірану. Це також вплине на підтримку Камали Гарріс незадовго до виборів президента США.

“Якщо ціни на нафту виростуть до 120 доларів за баррель, це завдасть шкоди економіці США та шансам Гарріс на виборах. Тому вони (американці) не дозволять нафтовій війні розповсюдитись”, – сказали джерела.

Нове опитування показало, що Александрія Окасіо-Кортес має більшу підтримку серед демократів у Нью-Йорку, ніж багаторічний сенатор Чак Шумер.

Увечері 4 квітня російська армія атакувала балістикою Кривий Ріг Дніпропетровської області, внаслідок чого загинули 16 цивільних, серед них 6 дітей.

Голова Федеральної резервної системи Джером Пауелл заявив, що нові тарифи, запроваджені адміністрацією Трампа, ймовірно, призведуть до вищої інфляції та сповільнення економічного зростання США.

Американські акції суттєво впали після інавгурації президента Дональда Трампа у січні. З 17 січня — п’ятниці перед днем інавгурації — фондовий ринок США втратив близько 9,6 трильйона доларів, згідно з даними FactSet і Dow Jones Market Data.

За три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну правоохоронці зафіксували понад 150 тисяч воєнних злочинів. Російські військові залишали за собою слід насильства всюди, куди приходили. Така кількість злочинів свідчить, що ці злочини — не випадковість, а частина цілеспрямованої політики знищення України. Українська судова система поки що не відображає масштабів і системності цих злочинів. У вироках бракує контексту — судді часто не відтворюють повної картини дій Росії проти цивільного населення України. Експертка МІПЛ з міжнародного гуманітарного права Анна Рассамахіна пояснила як це виправити й чому це критично важливо для справедливості.