Креативні рішення частіше з’являються після сновидінь – дослідження

Джерело: The Washigton Post

Сни можуть допомагати знаходити творчі рішення: у новому експерименті люди частіше розв’язували головоломки, якщо бачили їх під час так званої швидкої фази сну.

Нейронауковиця Карен Конколі, яка досліджує людський розум, належить до так званих усвідомлених сновидців – під час сну вона розуміє, що бачить сон. За словами науковиці, у таких станах вона ставить собі особисті й навіть екзистенційні запитання, досліджуючи власну підсвідомість.

Вчена багато років вивчала наукові роботи з різними поясненнями природи сновидінь і вирішила експериментально перевірити одну з популярних гіпотез – чи можуть сни допомагати творчості та раптовим осяянням.

У дослідженні, опублікованому в журналі Neuroscience of Consciousness, Конколі з колегами провели експеримент у лабораторії. Добровольцям запропонували розв’язувати головоломки, які потребують “прозріння”, а потім лягти спати з інструкцією намагатися бачити сни про ті задачі, що залишилися нерозв’язаними.

У ранкові години, коли учасники перебували у REM – стадії сну, пов’язаній із найяскравішими сновидіннями, – дослідники відтворювали звукові сигнали, пов’язані з половиною задач. Це мало підштовхнути мозок до “включення” проблем у сон. Після пробудження люди частіше розв’язували саме ті головоломки, які їм наснилися.

Спроби “сконструювати” сни

Сни часто пов’язують із появою творів мистецтва, наукових відкриттів чи музичних ідей, однак перевірити це системно складно. Директор Лабораторії снів і нічних кошмарів Монреальського університету Торе Нільсен зазначив, що спроби впливати на сни існували ще в античності – наприклад, у давніх греків практикували ритуали сну для зцілення або отримання знань.

У новому експерименті дослідники намагалися впливати на сни під час REM-фази. Учасникам давали задачі, зокрема: як посадити чотири дерева на однаковій відстані одне від одного.

Правильна відповідь передбачає тривимірне мислення: уявити піраміду – одне дерево на вершині і три внизу трикутником, тоді відстані між усіма однакові.

Кожну задачу пов’язали з унікальним звуковим сигналом. Уночі дослідники відтворювали ці сигнали, нагадуючи про нерозв’язані задачі. Підказки спрацювали трохи більше ніж у половини учасників, але частина людей бачила сни про задачі і без сигналів.

40% тих, хто включив задачі у свої сни – незалежно від підказок – змогли розв’язати їх наступного ранку. Це удвічі більше, ніж серед тих, кому вони не снилися. Люди, які реагували на звуки й бачили сни про задачі після сигналу, також частіше їх вирішували, що дає попередні причинні докази того, що REM-сни можуть сприяти творчому розв’язанню проблем.

Один із учасників описав свій досвід так: “Я переглядав полицю, там були папери… На них були задачі… Я одну розв’язав і навіть відсвяткував… Хоча не пам’ятаю, яку саме”.

Дослідники також намагаються зрозуміти, що саме в сні допомагає генерувати ідеї. Сон покращує консолідацію пам’яті, допомагає помічати приховані зв’язки та позбутися “фіксації” – зациклення на одному способі розв’язання.

Нільсен пояснив, що результати узгоджуються з іншими дослідженнями.

“Можливо, під час REM-сну асоціативні мережі мозку працюють інакше, дозволяючи подіям контактувати з віддаленішими спогадами. У такому стані слово “хліб” може викликати не “масло”, як у стані бадьорості, а пшеницю, квітку або навіть гроші”.

• Нові дослідження показують, що лобова частка мозку, яка відповідає за планування, прийняття рішень, контроль емоцій та соціальну поведінку, продовжує розвиватися до 30 років.

• вчені,
• дослідження,
• задачі,
• ідеї,
• проблеми,
• сновидіння,
• сон