Кремль реабілітує сталінські репресії – СЗРУ
Джерело: СЗРУ
У Службі зовнішньої розвідки України повідомили, що російські архіви припинили видачу справ репресованих за часів сталінських чисток історикам та представникам громадськості. За законодавством РФ справу репресованого може отримати будь-яка зацікавлена особа через 75 років після її закриття. Проте російські бюрократи посилаються на наказ “росархіва” № 38 від 20 березня 2025 року про порядок віднесення документів до “службової інформації обмеженого поширення”.
Так, наказом передбачено формування переліку з відміткою “для службового користування”, до котрого можуть бути внесені документи, якщо їх поширення “може створити потенційну загрозу інтересам РФ”. Отже, історики, письменники, дослідники позбавлені можливості працювати з архівними документами – їх можуть надати виключно родичам репресованих, якщо ті ще доведуть свої родинні зв’язки. Так Москва одним наказом “росархіва” офіційно визнала, що вважає пам’ять про мільйони закатованих і вбитих під час сталінських репресій загрозою національній безпеці, а самі події тих років – історичною необхідністю.
У відомстві наголосили, що історія зі справами репресованих – це складова загальної когнітивної стратегії сучасної російської влади.
Відбілення “вождя”, створення міфів навколо його особи активно відбувається на різних рівнях. В липні поточного року комуністична партія РФ вже назвала доповідь першого секретаря ЦК КПРС Микити Хрущова “Про культ особи (Сталіна) та його наслідки” на ХХ з’їзді КПРС “помилковою і політично упередженою”. На території Росії знову відкриваються пам’ятники “вождю всіх часів і всіх народів”, його ім’я частіше звучить як приклад для сучасних кремлівських можновладців, – додали у повідомленні.
За оцінками російських істориків у 1921-1953 роках (роки правління Сталіна) у СРСР було засуджено 23,77 млн осіб, з них до найвищої міри покарання – 6,43 мільйона громадян, на заслання – 3,765 мільйона осіб. За оцінками західних дослідників, загалом від сталінських репресій постраждало від 45 до 80 мільйонів громадян колишнього СРСР.
Варто додати, що за два роки органи прокуратури в Росії скасували реабілітацію понад чотирьох тисяч жертв сталінських репресій.
З 2020 року Головне кримінально-судове управління РФ почало перевіряти публікації ЗМІ та виявило, що наприкінці 1990-х — на початку 2000-х років були реабілітовані особи, котрі нібито добровільно вступили під час Другої світової війни у воєнізовані формування вермахту та війська СС.
Тільки з другого півріччя 2022 року прокурори перевірили понад 14 тис. висновків про реабілітацію, з яких скасовано понад 4 тисячі, — заявили в генпрокуратурі РФ.
Також до судів направлено 64 висновки про відмову у реабілітації, з яких 58 вже задоволені, а 6 залишаються на розгляді.
9 вересня стало відомо, що генпрокурор РФ Ігор Краснов підготував проект наказу про перегляд рішень про реабілітацію жертв радянських репресій, якщо вони стосувалися “зрадників батьківщини” та “пособників нацистів”. У документі не уточнювалося, як саме має оцінюватись ступінь вини репресованих.
Раніше ми вже повідомляли, що меморіали жертвам сталінських репресій у Росії зникають або зазнають вандалізму.
За останні дев’ять років у Росії та інших країнах було встановлено понад 700 меморіальних дощок, які вшановують місця проживання людей, які загинули під час сталінських репресій у 1930-х роках. Вони є частиною проєкту меморіальної дошки “Последний адрес”. Проте з травня десятки зникли в кількох містах Росії.
Зникають також й інші меморіали. Повідомляється, що з лютого 2022 року щонайменше 18 пам’ятників жертвам репресій, а також іноземним солдатам, які воювали у Другій світовій війні, були викрадені або зіпсовані. Більшість із них присвячені громадянам Польщі.
У жовтні у місті Володимирі було розвалено та зруйновано мурований меморіал видатному польському священику.
Бетонний хрест, встановлений у Республіці Комі в пам’ять про польських в’язнів, також виявили зруйнованим. Поліція пояснила його руйнування поганою погодою та відмовилася порушувати кримінальне провадження, повідомляють місцеві ЗМІ.
- У польському Щецині демонтували ще один пам’ятник, що був присвячений Червоній армії. За минулі півтора року з ініціативи Інституту національної пам’яті у країні знесли понад 30 радянських об’єктів.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.
На тимчасово окупованій Луганщині окупаційна адміністрація готує схему легалізованого пограбування місцевих. Під виглядом інвентаризації росіяни планують законодавчо оформити переведення “покинутих” сільськогосподарських земель у державну власність.
У Києві генсек НАТО Марк Рютте, відповідаючи на запитання щодо стабільності фінансування програми PURL і постачання американського озброєння, заявив, що союзники продовжують шукати можливості передати Україні ракети для систем ППО, зокрема Patriot.
У Харкові внаслідок російської атаки на багатоповерховий будинок кількість постраждалих збільшилася до семи осіб. Нині у Салтівському районі міста працюють рятувальники, медики та правоохоронці, триває ліквідація наслідків обстрілу.