Кремль знайшов нові підстави для вилучення майна у своїх громадян – розвідка
Джерело: СЗРУ
Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.
Зауважується, що офіційна мотивація Кремля залишається незмінною – боротьба зі злочинністю та “незаконно отриманими доходами”, проте спектр підстав для вилучення майна невпинно ширшає.
Раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупційні та економічні правопорушення. Тепер у переліку підстав – поширення так званих “фейків” про армію РФ, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, конфіденційні контакти з іноземними структурами, диверсії, а також неправомірний доступ до інформації, включно зі зламом комп’ютерних систем та підробкою даних. Фактично йдеться про перехід від вибіркової практики до системного використання конфіскацій як інструменту тиску та бюджетного поповнення, – зазначили у повідомленні.
Статистика демонструє масштабність тренду: якщо у 2020 році конфіскацію було призначено приблизно 2,5 тис. осіб, то у 2024 році цей показник зріс до 24 тис.
Економічний контекст, у якому ухвалюються ці рішення, є визначальним. Збільшувані витрати на війну проти України та стійкий дефіцит бюджету створюють для кремля стимули активніше вилучати приватні ресурси.
У відомстві наголосили, що конфіскація де-факто перетворюється на фіскальний інструмент, що дає змогу оперативно мобілізувати кошти громадян і бізнесу, компенсуючи нестачу доходів державної скарбниці.
Зауважимо, російський бюджет продовжує втрачати прибутки від сировинної ренти через падіння цін на нафту, зміцнення рубля та посилення західних санкцій.
У жовтні скарбниця РФ отримала 888,6 млрд рублів податків від нафтогазових компаній — на 27% менше (на 322 млрд рублів менше), ніж у жовтні 2024 року. Надходження ключового податку на видобуток корисних копалин знизилися на 26% — з 908,1 млрд до 671,3 млрд рублів.
Сукупно за десять місяців російський бюджет отримав 7,5 трлн рублів нафтогазових доходів — на 2 трлн менше, ніж роком раніше (9,54 трлн). Водночас темпи падіння зростають: за січень-травень — 14%, наприкінці червня — 17%, у липні — 18%, серпні — 20%, а в жовтні вже 21%.
У Кремлі визнають, що посилення американських санкцій, під які потрапили “Роснафта” та “Лукойл”, неминуче створить нові проблеми для бюджету, повідомляли джерела Bloomberg. Дві найбільші нафтові компанії Росії забезпечують половину експорту — близько 2,2 млн барелів на добу. Якщо врахувати також “Сургутнефтегаз” і “Газпром нефть”, котрі вже перебувають під блокувальними санкціями США, то під обмеження потрапляє 70% російської нафти, що прямує на експорт.
Падіння цін на нафту може також призвести до недоотримання доходів у листопаді-грудні, попереджають аналітики: минулого місяця барель Urals, за даними Мінекономрозвитку РФ, коштував у середньому $53,99 — нижче не лише початкового плану російського уряду ($70), а й переглянутої оцінки ($56).
Спершу уряд РФ заклав у бюджет 10,94 трлн рублів нафтогазових доходів, з яких 1,8 трлн мали поповнити Фонд національного добробуту РФ. Втім, падіння цін на нафту та зміцнення рубля змусили російських посадовців переписати прогнози. Тепер Мінфін РФ очікує скорочення доходів від продажу енергоносіїв майже на 22% від плану — до 8,6 трлн рублів — і не прогнозує суттєвого зростання у найближчі три роки.
Згідно з проєктом бюджету РФ, у 2026 році надходження від нафтогазових податків становитимуть 8,9 трлн рублів, у 2027-му — 9 трлн, у 2028-му — 9,7 трлн. Це на 20%, 19% і 13% менше, ніж у 2024 році.
Компенсувати втрати від сировинної ренти та закрити бюджетну “дірку”, яка цього року становитиме 5,7 трлн рублів і перевищить 10 трлн у наступні три роки, влада РФ планує шляхом підвищення податків на несировинний сектор і різкого збільшення держборгу.
Раніше у Кремлі заявили, що уважно стежать за стрімким падінням цін на нафту та намагаються мінімізувати його вплив на економіку країни.
- Представники країн-виробників нафти ОПЕК+ зустрілися, щоб погодити на збільшення видобутку на 411 000 барелів на добу (б/д).
- Дані свідчать, що Росія продовжує зароблять мільярди на експорті нафти та газу до країн Заходу, фінансуючи тим самим свою війну проти України.
- Танкери, що перебувають під санкціями США, зʼявилися серед кораблів, які перевозять російську нафту до Індії.
- Глава МЗС Андрій Сибіга під час візиту до Брюсселя 20 травня закликав країни “Групи семи” знизити цінову стелю на російську нафту до 30 доларів за барель.
Служба зовнішньої розвідки України наголошує, що Кремль послідовно посилює тиск на малі корінні народи РФ, поєднуючи репресії, контроль над міжнародним дискурсом і непропорційне залучення до повномасштабної війни.
Війська РФ розмістили військову техніку поруч з ядерними реакторами Запорізької атомної електростанції. Відповідне відео опублікував речник Сил оборони Півдня Владислав Волошин.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що Росія під час наступу на Україну щомісяця втрачає до 25 тисяч осіб. Мова саме про загиблих російських військових.
12 січня у вечірньому відеозверненні президент Володимир Зеленський попередив, що Росія, ймовірно, найближчими днями готує чергову масштабну атаку на Україну.
Колишній генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив, що російський глава Володимир Путін “повністю провалився” у війні проти України, оскільки не досяг поставлених цілей після повномасштабного вторгнення 2022 року та й досі не контролює весь Донбас.