Криза пального поширюється за межі Росії – розвідка
Джерело: СЗРУ
Попри те, що російський уряд заявляє про “повний контроль” над ситуацією на внутрішньому ринку нафтопродуктів, однак насправді ситуація демонструє зворотне: зокрема в окупованих регіонах військові конфіскують бензин у цивільних.
Міністр енергетики РФ Сергій Цивільов повідомив, що забезпечення потреб громадян і промисловості у пальному є “абсолютним пріоритетом”, тоді як стабільність на ринку підтримується “у ручному режимі”.
Водночас стабільність “ручного режиму” вже призвела до того, що на тимчасово окупованих територіях України, зокрема у Криму, російські військові конфіскують бензин у цивільних – на блокпостах у місцевих жителів відливають кілька літрів пального. Тоді як у Луганській області криза пального призвела до появи “чорного ринку” талонів на бензин: місцеві комунальні служби перепродають їх за завищеними цінами, тоді як заявки населення на житлово-комунальні послуги залишаються невиконаними.
Втім, повідомляє відомство, наслідки нестабільності російського ринку пального відчули й інші країни. Зокрема, у Таджикистані фіксується серйозний дефіцит бензину, дизельного пального та скрапленого газу. Через перебої з постачанням із Росії та зруйновані логістичні ланцюги ціни на пальне зросли до рекордних рівнів, а автозаправки обмежують продаж. Це вже впливає не лише на транспортну галузь, а й на економіку країни загалом. Тож уряд Таджикистану нині шукає альтернативні джерела постачання, аби зменшити залежність від російського ринку та уникнути подальших криз у секторі пального.
Хоч офіційна Москва заявляє про “стабільність”, події в регіонах демонструють протилежне – “ручний режим управління” ринком пального Росії та продовження війни проти України стає причиною нових економічних проблем не лише всередині країни, а й за її межами, – додали у повідомленні.
Додамо, криза пального, що охопила Росію, стала не стільки наслідком окремих аварій чи санкцій, скільки віддзеркаленням глибокої деградації її енергетичної моделі. Роки недофінансування, технологічної ізоляції та хибних управлінських рішень перетворили колись прибуткову галузь на систему, що виживає за інерцією.
Російські НПЗ, зосереджені переважно у кількох промислових центрах європейської частини країни, залишаються відсталими за технологіями та структурою виробництва. Коли частина цих заводів припинила роботу, країна фактично втратила значну частину внутрішніх потужностей. Без щонайменше шести місяців ремонту у спокійних умовах РФ може до кінця року опинитися у залежності від імпорту пального на рівні до 60 %.
Після заборони експорту бензину у вересні уряд РФ намагався стабілізувати ситуацію, але цей крок лише загострив кризу. Саме зовнішні продажі давали можливість компенсувати хронічні збитки й частково фінансувати модернізацію галузі. Тепер, без валютних надходжень, підприємства позбавлені ресурсів для оновлення, а цінове регулювання на внутрішньому ринку створює штучний дефіцит.
Проблема швидко виходить за межі паливного сектору. Зростання цін на бензин підштовхує вгору вартість перевезень, що безпосередньо впливає на ціни споживчих товарів. У поєднанні з підвищенням ПДВ це створює ризик різкого прискорення інфляції. Офіційна статистика спробує приховати ефект, але споживачі відчують його у гаманцях.
Тимчасові заходи, до яких вдається Москва, лише підкреслюють безвихідь ситуації. Імпорт бензину з Білорусі та Китаю не здатен компенсувати втрати, а спроби підвищити октанове число хімічними присадками можуть знизити якість палива та викликати технічні проблеми. У результаті – замість стабілізації російська влада отримує ще один фронт економічних ризиків – внутрішній, дорогий та неконтрольований.
Додамо, за оцінками Міжнародного енергетичного агентства, наслідки атак українських БпЛА стримуватимуть перероблення нафти на російських НПЗ щонайменше до середини 2026 року.
Україна посилює атаки на енергоструктуру РФ, зокрема б’ючи по НПЗ, трубопроводах та морських терміналах, маючи на меті скоротити доходи Кремля та обмежити постачання палива на передову.
З початку серпня Україна завдала щонайменше 28 ударів по головних російських НПЗ. Це вже призвело до дефіциту палива у кількох російських регіонах та в тимчасово окупованому Криму. Через це Кремль запровадив обмеження на експорт палива до кінця року.
Проте у МЕА вважають, що російські НПЗ відчуватимуть наслідки атак щонайменше до середини 2026 року. За останніми оцінками, до червня наступного року російські НПЗ перероблюватимуть трохи менш як 5 млн барелів у день, а після – відновляться до 5,4 млн барелів у день.
В агентстві зауважили, що “все більш масштабна та значна українська кампанія з використанням безпілотників проти російських НПЗ та інфраструктури” вже призвела до скорочення перероблення сирої нафти у країні приблизно на 500 000 барелів на добу.
При цьому оцінити всі збитки неможливо, оскільки Росія засекретила значну частину енергетичних даних, зокрема про роботу НПЗ, виробництво автомобільного пального тощо.
- За даними медіа, атаки українських дронів по російських нафтопереробних заводах змушують РФ максимально перенаправляти нафту на експорт, а не переробляти її.
- У ніч на 4 жовтня Сили оборони уразили низку важливих об’єктів та цілей агресора. Серед них НПЗ, корабель, озброєння, командний пункт.
- Сили спеціальних операцій ЗС України ударними дронами уразили РЛС дальнього виявлення П-14Ф “Лена” та трасовий радіолокаційний комплекс “Сопка-2”.
- Далекобійні дрони ЦСО “А” СБУ вразили нафтопереробний завод “Орськнафтооргсинтез” в Оренбурзькій області РФ. Відстань до цілі — 1400 кілометрів.
Суд в Азербайджані продовжив ще на три місяці термін тримання під вартою восьми російських IT-фахівців, затриманих за звинуваченнями у наркоторгівлі та кібершахрайстві. Суд відхилив усі клопотання про зміну запобіжного заходу, попри нещодавні публічні вибачення глави РФ Володимира Путіна перед президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим за збиття літака компанії AZAL.
За даними OpenAI, частина користувачів демонструє підвищену емоційну залежність від ChatGPT, а ще сотні тисяч користувачів проявляють у спілкуванні з ботом ознаки психозів або маніакальних станів.
П’ятий президент України вимагає від Верховної Ради проголосувати за зупинку “Дружби” та виконати санкції проти РФ.
Європейська комісія заявила про готовність покривати фінансові потреби України та підтримувати її стільки, скільки буде потрібно. Країни Півночі ЄС виступили за використання заморожених російських активів для фінансування допомоги Києву.
У 2026 році легендарний гурт “Bon Jovi” повернеться на сцену в межах туру “Forever Tour”, що відбудеться через чотири роки після операції Джона Бон Джові на голосових зв’язках, яка поставила під сумнів майбутнє колективу.