Кулеба: Усі проблеми в угорсько-українських відносинах походять від російської агресії
Джерело: Дмитро Кулеба в інтерв’ю Telex
Глава МЗС Дмитро Кулеба заявив, що глава МЗС Угорщини Петер Сійярто та прем’єр Віктор Орбан — “не проросійські, а проугорські політики”.
Кулеба вважає важливим те, що Сійярто наголосив на підтримці територіальної єдності та суверенітету України.
На твердження, що на Заході та в Україні заяви Орбана чи глави МЗС вже кваліфікували як проросійські, міністр заперечив.
Якби це підтвердилося, це означало б великі проблеми як для ЄС, так і для Угорщини. Але я думаю, що вони проугорські. Якби вони були проросійськими, то Петро б на нинішній зустрічі не заявив, що поважає територіальну цілісність і суверенітет України, — пояснив він.
Також Кулеба зауважив, що відносно політики безпеки та економіки, а також угорців в Україні зрозуміло, що членство України в ЄС збігається зі стратегічними інтересами Угорщини. Стосовно членства в НАТО українська сторона сформулювала свою позицію, угорська сторона не коментувала це. Але важливо, що у 2017 році саме Угорщина, особисто Віктор Орбан, підтримали вступ України до НАТО.
Також Кулеба прокоментував запитання про те, чому Україна не змінила закон про меншини багато років тому. Він зауважив, що в Україні, як і в Угорщині, склалася специфічна політична ситуація. Як в Угорщині є політичні сили, які роблять антиукраїнські заяви, так і у нашій країні на той час були політичні сили, які хотіли реалізувати закон у такому вигляді.
Але не забуваймо одну річ: Петер Сійярто сказав, що дискусії почалися в 2015 році. Це прямий наслідок подій 2014 року, коли Росія напала на Україну під приводом захисту російськомовного населення. Після цього українське суспільство дуже гостро відреагувало на мовне питання та його політичне використання. Тож фактично ті суперечки, з якими ми маємо справу в угорсько-українських відносинах, і проблеми, які ми хочемо вирішити, насправді є наслідками російської агресії. Але ми вийшли на шлях вирішення цих суперечок, — запевнив глава української дипломатії.
- Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що вдалося “отримати максимум” за результатами зустрічі з угорським колегою Петером Сійярто, яка відбулася 29 січня в Ужгороді.
- 29 січня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто разом зі своєю делегацією приїхав до України. В Ужгороді планується проведення перемовин з головою Офісу президента Андрієм Єрмаком та очільником української дипломатії Дмитром Кулебою.
- 29 січня, перед початком переговорів міністр закордонних справ Дмитро Кулеба, керівник Офісу президента Андрій Єрмак спільно з главою МЗС Угорщини Петером Сійярто вшанували памʼять українських воїнів, які віддали життя за суверенітет та територіальну цілісність України.
- Видання Financial Times повідомило, що ЄС готовий завдати шкоди економіці Угорщини, якщо вона заблокує пакет допомоги Україні на саміті 1 лютого.
Україна висловила готовність обмежити чисельність своїх Збройних сил 800 тисячами військовослужбовців заради досягнення миру з Росією в межах мирного плану США, повідомили високопосадовці, близькі до президента Володимира Зеленського. За їхніми словами, серед спірних питань залишаються територіальні положення та гарантії безпеки з боку США.
Американський посадовець заявив, що Україна погодилася на мирну угоду щодо завершення війни з Росією, і залишилося врегулювати лише “незначні деталі”. Водночас президент Володимир Зеленський наголосив, що шлях до мирних домовленостей потребує додаткової роботи.
В Україні вперше відбулася зустріч робочої групи держав-учасниць Коаліції спроможностей з розмінування – міжнародної платформи, яка координує підтримку нашої держави в бойовому та гуманітарному розмінуванні. У заході взяли участь 43 делегати з 14 країн і 4 міжнародних організацій.
25 листопада президент Володимир Зеленський у розмові з главою Фінляндії Александром Стуббом скоординував позиції стосовно мирних зусиль.
Російська влада активно розширює практику конфіскації майна як спосіб швидкого поповнення бюджету на тлі економічної кризи та зростання дефіциту. Якщо раніше конфіскація застосовувалася переважно у справах про корупцію, тепер підстави охоплюють “фейки”, дезертирство, участь у “небажаних організаціях”, диверсії та неправомірний доступ до інформації.