Рада Європи розкритикувала проєкт Цивільного кодексу: експерти застерігають від «приховування» корупції
Рада Європи надала критичний висновок щодо проєкту нового Цивільного кодексу України (№ 15150), який суперечить заявам керівництва Верховної Ради про повну підтримку документа. Як з’ясували аналітики Youcontrol, європейські фахівці вбачають у законопроєкті серйозні загрози для свободи інформації, боротьби з корупцією та роботи сервісів перевірки бізнесу.
Попри те, що спікер парламенту Руслан Стефанчук назвав висновок Ради Європи “загалом позитивним”, детальний аналіз документа свідчить про зворотне. Експерти Відділу співробітництва з питань свободи вираження поглядів фактично підтримали застереження громадськості щодо ризиків, які створює законопроєкт під виглядом “цифрової приватності”.
Зокрема, фахівці Ради Європи виділили кілька ключових небезпек:
– Параліч відкритих даних: Вимога отримувати згоду особи на обробку будь-яких даних – від пошукових запитів до метаданих – фактично блокує роботу платформ відкритих даних та унеможливлює проведення журналістських розслідувань. Експерти назвали такий підхід значно суворішим за європейські стандарти та “практично нездійсненним”.
– “Приватність” для бізнесу: Ідея надати юридичним особам право на “цифрову приватність”, аналогічну людській, названа експертами “юридичною нісенітницею”. Рада Європи підкреслила, що збір інформації про компанії є критично важливим для антикорупційної діяльності та безпеки бізнес-партнерства.
– Загрози “права на забуття”: Стаття про видалення інформації через її “неактуальність” або “втрату суспільного інтересу” без чітких критеріїв створює легальний інструмент для знищення історичних даних про корупційні злочини чи підсанкційних осіб. Європейські аналітики нагадали, що такі запити мають суворо балансуватися з правом суспільства на доступ до правди.
– Відсутність винятків для публічних осіб: Проєкт повністю ігнорує необхідність вищого рівня підзвітності політиків та чиновників. Автори документа не передбачили механізмів, які б захищали публічний інтерес, що дозволяє впливовим діячам вимагати видалення своїх профілів із платформ контролю.
У висновку Ради Європи містяться чіткі рекомендації: відмовитися від правила “лише за згодою” на користь законних підстав обробки даних, закріпити винятки для журналістів та антикорупціонерів, а також впровадити анти-SLAPP механізми для захисту від безпідставних судових позовів.
Експерти наголошують, що ухвалення кодексу в нинішній редакції стане кроком назад у цифровізації України, яка є частиною антикорупційного щита держави. Текст законопроєкту потребує докорінного перегляду, оскільки кулуарне приховування статків та згортання реформ під ширмою “євроінтеграції” суттєво загрожує європейському вектору розвитку України.
- Верховна Рада підтримала у першому читанні новий проєкт Цивільного кодексу №15150, який, за словами його авторів, має модернізувати приватне право в Україні. Однак представники сфери відкритих даних та журналісти-розслідувачі попереджають: окремі норми документа можуть суттєво обмежити доступ до публічної інформації та створити нові інструменти для приховування зв’язків з РФ.
- ОП відмовився реєструвати петицію проти нового Цивільного кодексу, бо вона “не відповідає вимогам”.
На Дніпропетровщині викрили схему розкрадання державного газу на понад 65 млн грн. Викрадене паливо продавали через підконтрольні автозаправні станції.
Американська акторка Крістіна Епплгейт, відома за серіалом “Мертвий для мене”, повідомила, що лікарі помилково діагностували їй розсіяний склероз у 2021 році. Попри те, що діагноз не підтвердився, 54-річна акторка продовжує страждати від тяжких симптомів, причину яких медики поки що не встановили.
Внаслідок російської атаки 19 жовтня пошкоджень зазнала локація контактного зоопарку «Звірополіс» у київському ТРЦ Cosmo Multimall. Зоозахисники закликали адміністрацію закладу відмовитися від відновлення простору та натомість евакуювати тварин і знайти їм безпечні місця для утримання.
Парламент Румунії затвердив незалежного кандидата Луку Нікулеску на посаду прем’єр-міністра, що поклало край майже шестимісячній політичній кризі.
В особливій економічній зоні “Алабуга” РФ на збиранні бойових безпілотників масово використовується робітники з КНДР. Північнокорейці працюють у рабських умовах, тоді як до 90% зароблених ними грошей забирає їхня держава. “Алабуга” стала середовищем, де грубо порушуються права людини і відбувається торгівля людьми, заявляють автори доповіді Human Rights Abuses in Drone Production at Yelabuga.