ОП відмовився реєструвати петицію проти нового Цивільного кодексу
Джерело: Христина Морозова
Громадська та політична діячка Христина Морозова заявила, що Офіс президента відмовився реєструвати електронну петицію проти нового Цивільного кодексу, бо вона, мовляв, не відповідає встановленим вимогам.
Морозова розповіла, що противники нового Цивільного кодексу подали петицію до президента України. Писали її спільно з кількома юристами та юристками. Однак, Офіс президента відхилив її, не допустивши до збору голосів.
В ОП заявили, що петиція “не відповідає встановленим вимогам”, тому запропонували звернутися до Верховної Ради України “відповідно до компетенції”.
“Тобто поскаржитися на проєкт Цивільного кодексу імені Руслана Стефанчука – можна лише самому Стефанчуку“, – пише жінка.
Морозова вказує, що на сайті Офісу президента опубліковані й “відповідають вимогам” петиції на кшталт:
- №22/143178-еп – Добрый день видкрыйте будласко границы;
- №22/146638-еп – Робота для безхатьків – штрафувати собачників що не прибирають за своїми улюбленцями. Гроші нехай візьмуть собі;
- №22/143560-еп – Выезд мужчин с семьей;
- №22/078424-еп – Многоженство.
“При всій повазі, але ці творіння мовою агресора чи взагалі невідомою мовою в одне речення – проходять премодерацію, а юридично грамотно виписаний текст на три сторінки з посиланнями на статті Конституції, законів та конвенції, – ні? Тобто президент України готовий займатися питаннями: багатоженства, шепелявих політиків, прибиранням за собаками та засекреченими даними по НЛО, – це в його компетенції, а Цивільним кодексом, за яким житиме вся країна, – не готовий?“, – обурюється активістка.
Згадала вона й те, як під час акції протесту проти нового Цивільного кодексу 5 травня в Києві правоохоронці змушували замальовувати нецензурні слова на плакатах.
“Шановні, це вже навіть не слово “x#й” на картонках замальовувати. Це значно серйозніший наступ на свободу слова та якісь флешбеки часів Януковича. Але ми, звісно, не здамося. Сьогодні відправила на реєстрацію ще одну петицію про проєкт Цивільного кодексу, трошечки змінивши формулювання“, – заявила Морозова.
Що передувало
28 квітня Верховна Рада прийняла у першому читанні за основу проєкт нового Цивільного кодексу України. “За” проголосували 254 народні депутати. Деякі норми викликали в суспільства обурення та занепокоєння.
Для прикладу, юристи компанії YouControl висловили застереження щодо окремих положень, вказавши на потенційні ризики для відкритих даних, фінансового моніторингу та прозорості інформації.
Також в проєкті документа нарахували 45 згадок “доброзвичайності”. За словами народної депутатки Інни Совсун, це “тривожний дзвіночок”, бо це поняття не має чіткого визначення, а отже, його можуть використовувати для маніпуляцій.
Нардепка також вказала на дозвіл не платити аліменти та право позбавляти військових доступу до власних акаунтів у соцмережах.
Через ці та інші суперечливі норми 5 травня в Києві та Дніпрі пройшли акції протесту.
- Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук повідомив, що з проєкту нового Цивільного кодексу вилучать норму про шлюби з 14 років.
Президент США Дональд Трамп дедалі більше роздратований через те, що його радники та союзники не можуть узгодити цілі війни з Іраном. Під час однієї з останніх нарад він нібито зірвався на керівників сфери національної безпеки.
Європейський Союз погодив створення у Бенгазі центру координації морських рятувальних операцій. Брюссель розраховує посилити контроль над міграційним маршрутом зі східної Лівії, однак правозахисники побоюються нових примусових повернень людей.
Суд у штаті Джорджія засудив до 15 років ув’язнення Коліна Грея – батька підлітка, який у 2024 році застрелив чотирьох людей у школі. Прокуратура довела, що чоловік ігнорував численні попередження та подарував синові гвинтівку.
Російська балістична ракета знищила у Києві завод ударних дронів, який належав американській корпорації Terminal Autonomy. Це може бути першим відомим випадком прямого удару РФ по підприємству зі США в Україні.
Саудівська Аравія може готувати масштабну морську та наземну операцію проти хуситів у Ємені. Її метою називають відновлення безпечного експорту нафти через Червоне море та Баб-ель-Мандебську протоку.