Киргизстан просить Росію про пальне на тлі дефіциту
Джерело: Reuters
Киргизстан веде переговори з Росією щодо постачання пального на тлі нестачі на внутрішньому ринку, спричиненої перебоями з постачаннями російських нафтопродуктів.
Киргизстан переважно залежить від імпорту пального з Росії — зазвичай понад 90% бензину країна отримує саме звідти. Водночас у РФ із кінця травня виникли проблеми через скорочення виробництва після українських атак на російські нафтопереробні заводи.
Віцепрем’єр-міністр Киргизстану Даніяр Амангельдієв не уточнив, про які обсяги постачання й терміни домовленостей із Росією нині мовиться.
У липні влада Киргизстану запровадила безстрокову заборону на експорт нафтопродуктів, аби стабілізувати ситуацію на внутрішньому ринку.
Крім переговорів із Москвою, Киргизстан також уклав угоди на постачання дизелю та авіапально з Білоруссю і Китаєм, а також звернувся до сусідніх країн із проханням допомогти з постачаннями.
Проблеми з пальним також відчувають інші країни Центральної Азії. Таджикистан, котрий також переважно залежить від російських постачань, заявив про наявність запасів пального приблизно на 60 днів і пошук нових джерел імпорту.
Додамо, країни Центральної Азії та Афганістан у першому кварталі року збільшили імпорт пального з Росії та Білорусі залізничним транспортом більш ніж на 50% на тлі перенаправлення російських енергетичних потоків з Європи та перебоїв постачання з Близького Сходу через війну в Ірані.
- За оцінками Reuters, основаних на ринкових даних, не менше 40% експортних потужностей РФ з видобутку нафти зупинено після атак українських БпЛА, атаки на масштабний трубопровід та захоплення танкерів.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.