Кислиця у Радбезі ООН: «Російська — це мова війни»
Джерело: Сергій Кислиця/X
10 січня під час виступу у Раді безпеки ООН постійний представник України при ООН Сергій Кислиця наголосив, що члени Радбезу щодня слухають мову війни, якою послуговуються представники російської делегації.
Члени Радбезу щодня слухають мову війни — виступи представників Росії. Це мова, якою окупанти отримали наказ розпочати повномасштабну агресію проти України. Це мова, яку чують жертви, коли їх ґвалтують на очах у рідних. Це мова, яку чують багато українських цивільних перед стратою, – заявив Кислиця.
Члени Радбезу щодня слухають мову війни – виступи представників Росії. «Це мова, якою окупанти отримали наказ розпочати повномасштабну агресію проти України. Це мова, яку чують жертви, коли їх ґвалтують на очах у рідних. Це мова, яку чують багато українських цивільних перед… pic.twitter.com/4bSrZabf3t
— Sergiy Kyslytsya 🇺🇦 (@SergiyKyslytsya) January 10, 2024
Дипломат порадив делегації РФ “скористатися послугами перекладача”, після чого перейшов на французьку мову “на знак визнання внеску, який Франція, Швейцарія та багато інших миролюбних країн зробили у справу миру і безпеки”.
- На засіданні Ради Безпеки ООН, скликаному Росією через нещодавні події в Бєлгороді, представник Великої Британії висловив думку, що за смерть росіян варто звинувачувати президента РФ Володимира Путіна.
- 29 грудня війська РФ здійснили наймасованішу повітряну атаку по Україні, випустивши загалом 158 повітряних цілей. Більшість із них вдалось збити.
- У Німеччині виступили проти пропозиції президента України Володимира Зеленського щодо виключення Росії з Радбезу ООН.
- 10 січня на засіданні Ради Україна-НАТО, союзники чітко дали зрозуміти, що продовжуватимуть надавати країні значну військову, економічну та гуманітарну допомогу на тлі повномасштабного вторгнення Росії, що триває майже два роки.
5 лютого президент Володимир Зеленський та прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск під час спільної пресконференції у Києві заявили зокрема про розвиток спільних оборонних проєктів, участі Варшави у програмі PURL й виробництві озброєння та розширення енергетичної співпраці.
Кабінет Міністрів схвалив законопроєкт щодо медичного супроводу іноземців та осіб без громадянства, котрі боронять Україну.
На озброєння Сил оборони поставили оптоволоконні дрони з дальністю ураження понад 30 км. Міноборони допустило до експлуатації удосконалену версію безпілотного авіаційного комплексу “Батон Оптик”.
Рада Європейського Союзу погодила позицію щодо правової рамки для надання Україні фінансової підтримки у вигляді кредиту на €90 млрд у 2026–2027 роках.
До 15 років ув’язнення з конфіскацією майна засудили водія військового госпіталю на Кіровоградщині, який передавав росіянам персональні дані поранених військових ЗСУ та координати української ППО.