Китай пом’якшив свою позицію щодо України напередодні саміту G-20 – Bloomberg

Джерело: Bloomberg

Китай пом’якшив свою позицію щодо Україні напередодні саміту G-20, повідомив французький високопосадовець.

Утримуючись від відкритої підтримки Росії, яка вдерлася в Україну в 2022 році, Китай у минулому зберігав нейтральну позицію, що фактично приносило користь Москві. Натомість західні країни, зокрема Франція, закликали КНР тиснути на РФ.

Китайські посадовці, які беруть участь у переговорах стосовно заключного комюніке саміту G-20, зайняли більш м’який підхід до України порівняно з минулим роком, зауважив французький посадовець на умовах анонімності, відповідно до стандартної практики.

Посадовець повідомив, що всі країни G-20 дійшли спільного бачення щодо війни, одначе, “з Росією ще потрібно знайти компроміс”.

Зауважується, що Індія, яка приймає цьогорічний саміт G-20, також відмовилася засудити вторгнення РФ в Україну.

Поки що незрозуміло, чи призведе нова позиція Китаю до угоди відносно комюніке на тлі напруженості між Пекіном і Делі.

Минулого року більшість лідерів G-20 засудили війну РФ проти України у спільному комюніке. Одначе, відсутність голови Китаю Сі Цзіньпіна на саміті в Індії кинула тінь на перспективу досягнення угоди щодо України.

5 жовтня та в ніч на 6 жовтня підрозділи Сил оборони України уразили низку військових об’єктів противника на тимчасово окупованих територіях України.

Вдень 5 жовтня російські військові вдарили керованими авіабомбами по Слобідському району Харкова. У житловому кварталі пошкоджено багатоповерхівки та автомобілі.

Вдень 5 жовтня російські війська вдарили безпілотником по багатоповерхівці у Бердичеві. Внаслідок атаки пошкоджені квартири на кількох поверхах, повідомив голова Житомирської ОВА Віталій Бунечко.

Головне управління розвідки Міністерства оборони України оприлюднило дані про нову модифікацію російського реактивного безпілотника “Герань-4”, яку війська РФ почали застосовувати восени 2026 року.

У Росії дедалі активніше використовують створені штучним інтелектом пісні для поширення воєнної пропаганди. Такі композиції з’являються на Spotify, Apple, YouTube, Deezer та інших стримінгових платформах і набирають мільйони прослуховувань.