Китай та Росія оголосили про зміцнення оборонних зв’язків
Джерело: Reuters
15 жовтня Росія та Китай провели “суттєві” оборонні та військові переговори для зміцнення зв’язків, заявив міністр оборони РФ Андрій Бєлоусов, на тлі “безмежного” партнерства та посилення критики США.
Військові відомства Росії і Китаю єдині в оцінках глобальних процесів і мають спільне розуміння того, що потрібно робити в ситуації, що склалася, – заявив Бєлоусов.
Міністерство оборони Китаю після зустрічі заявило, що обидві сторони сподіваються на поглиблення та розширення військових відносин і підтримку обмінів на високому рівні.
Візит Бєлоусова до Пекіна відбувся у той час, коли китайські військові пообіцяли “за необхідності” вжити подальших заходів проти Тайваню, після проведення військових навчань довкола острова.
Китай і Росія оголосили про “безмежне” партнерство в лютому 2022 року, коли президент РФ Володимир Путін відвідав Пекін менш ніж за три тижні до того, як його війська розпочали повномасштабне вторгнення в Україну.
Вже у травні цього року Путін і китайський лідер Сі Цзіньпін пообіцяли “нову еру” партнерства між двома суперниками Сполучених Штатів.
Путін і Сі також домовилися поглибити своє “стратегічне партнерство”, сказав Бєлоусов, не повідомляючи подробиць, додавши, що він упевнений, що “попереду плідна робота та ухвалення значущих, вагомих рішень”.
Минулого тижня Росія заявила, що підтримує Китай в азійських питаннях, включаючи критику прагнення США розширити свій вплив і “навмисні спроби” розпалити ситуацію довкола Тайваню.
Раніше радник президента України Владислав Власюк повідомив, що більшість деталей для озброєння Росія отримує з Китаю.
Зауважимо, колишній Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг звинуватив Китай у розпалюванні “найбільшого збройного конфлікту в Європі” та спробі “всидіти на двох стільцях”. У КНР зреагували на заяву, закликавши “не підливати мастила у вогонь”.
Тоді як постійний представник Китаю при ООН Чжан Цзюнь заявив, що США мають припинити постачати озброєння в Україну та докласти зусиль для “встановлення миру”. Зокрема він закликав РФ та Україну виконати Мінські угоди, досягнуті у 2014 році.
Міністр економіки Німеччини Роберт Габек попередив уряд Китаю про економічні наслідки підтримки Росії у її війні проти України.
Вже 5 червня відбулися політичні консультації між Україною та КНР на рівні заступників міністрів закордонних справ.
Українську сторону на консультаціях представляв перший заступник міністра закордонних справ України Андрій Сибіга, китайську – заступник міністра закордонних справ КНР Сунь Вейдун.
Сторони обговорили актуальні питання двостороннього порядку денного, намітили спільні кроки щодо активізації контактів на найвищому і високому рівнях, посилення позитивної динаміки торговельно-економічної співпраці, а також подальшої взаємодії в межах міжнародних організацій.
Співрозмовники наголосили на важливості дотримання принципів Статуту ООН та міжнародного права. Як відзначено сторонами, взаємна повага до суверенітету і територіальної цілісності є фундаментом, на якому грунтуються двосторонні відносини України і Китаю.
- Росія розпочала виробництво нового ударного безпілотника дальнього радіуса дії “Гарпія-А1” минулого року, використовуючи китайські двигуни і деталі.
- Китай надає Росії розвідувальні дані зі своїх супутників, які використовуються росіянами у повномасштабній війні проти України.
- Китай, пропустивши мирний саміт щодо України, лобіював свій альтернативний план. Про це заявили 10 дипломатів, один із яких назвав кампанію Пекіна “прихованим бойкотом” глобальної зустрічі у Швейцарії.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.
Від початку повномасштабного вторгнення російські атаки пошкодили в Києві понад 300 закладів освіти. Серед них – школи, дитячі садки, заклади професійної освіти, позашкільні установи та виші.