Китай відібрав у ОПЕК+ важелі впливу на нафтовому ринку
Джерело: Reuters
Через шість місяців після початку війни в Ірані ОПЕК+ опинився у незвичній ситуації — нафтовий альянс втрачає можливість впливати на ринок так, як це було раніше.
Конфлікт, котрий призвів до закриття одного з ключових маршрутів експорту нафти з Близького Сходу та пошкодження енергетичної інфраструктури у кількох країнах ОПЕК, послабив позиції альянсу. Його заяви та рішення щодо політики видобутку дедалі менше впливають на ціни.
Натомість одним із головних факторів нафтового ринку у 2026 році стало скорочення імпорту сирої нафти Китаєм. Це допомогло збалансувати ринок на тлі масштабних перебоїв із постачанням, які аналітики називають одними з найсерйозніших за всю історію.
За розрахунками Reuters на основі даних Міжнародного енергетичного агентства, у липні ОПЕК+ забезпечував близько 40% світового видобутку нафти. До початку атак США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого цей показник перевищував 48%.
Частина скорочення пов’язана з виходом Об’єднаних Арабських Еміратів із ОПЕК у травні, однак значний вплив мала саме війна та її наслідки для експорту.
Основна група ОПЕК+, до якої входять сім ключових виробників, зокрема Саудівська Аравія та Росія, у липні забезпечувала лише близько чверті світового видобутку.
Війна фактично обмежила здатність альянсу швидко збільшувати або скорочувати пропозицію через блокування Ормузької протоки — важливого маршруту експорту для Саудівської Аравії, Іраку та Кувейту.
ОПЕК був створений у 1960 році, тоді як формат ОПЕК+ з’явився у 2016 році після приєднання Росії та інших виробників. Його метою було компенсувати поступове скорочення частки картелю у світовому видобутку.
У 1970-х роках частка ОПЕК у глобальному виробництві нафти сягала близько 50%, однак до середини 1980-х вона скоротилася приблизно до 30% через зростання видобутку в Північному морі, на Алясці та в Сибіру.
Попри війну, ОПЕК+ із березня оголосив про шість підвищень видобутку. Однак через обмеження в Ормузькій протоці більшість цих рішень залишилися переважно формальними й майже не вплинули на ціни.
Ситуація суттєво відрізняється від 2019 року, коли рішення ОПЕК+ уважно відстежували трейдери, оскільки головним питанням було, скільки нафти альянс вирішить вивести на ринок.
Тепер увага змістилася на інше питання — скільки нафти фізично можливо видобути та експортувати в умовах війни на Близькому Сході.
Водночас одним із найбільших факторів для цін у 2026 році стало різке падіння закупівель Китаєм. Від початку війни країна придбала приблизно на 400 млн барелів нафти менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Скорочення імпорту стало можливим завдяки обмеженням на експорт пального, зниженню роботи нафтопереробних заводів та активнішому використанню електротранспорту.
Це посилило роль Китаю у балансуванні світового нафтового ринку — функцію, яку раніше переважно виконував ОПЕК+.
- Китай посилює закупівлі російської нафти на тлі перебоїв із постачаннями з Близького Сходу, що створює додатковий тиск на Індію — одного з найбільших покупців дешевої російської сировини.
Президент України Володимир Зеленський відповів на критику з боку президента США Дональда Трампа та інших американських публічних діячів, які звинувачують Київ у затягуванні війни.
Президент США Дональд Трамп припустив, що американські військові можуть приєднатися до ударів Саудівської Аравії по єменських хуситах після атаки на аеропорт Ер-Ріяда, де серед 12 загиблих виявився американський громадянин.
Президент США Дональд Трамп заявив, що Київ та Москва домовилися про енергетичне перемир’я й “негайно” зупиняють удари по енергетичних об’єктах. Водночас глава України Володимир Зеленський повідомив Axios, що ця заява стала для нього несподіванкою.
В Україні представили Tencore Ecosystem — систему безпілотних наземних комплексів, яка об’єднує чотири класи роботизованих платформ і модуль автономної навігації на основі штучного інтелекту.
Президент США Дональд Трамп припустив, що Атлантичний або Тихий океан можна було б перейменувати на «Океан Трампа» або «Океан Америк».