Китай запускає місію для отримання зразків із зворотного боку Місяця

Джерело: CNN

Китай у п’ятницю, 3 травня, запустив космічний корабель без екіпажу з майже двомісячною місією для вилучення пилу та ґрунту зі зворотного боку Місяця.

Фото: Getty Images

Зонд Chang’e-6 – найскладніша роботизована місячна місія Китаю на сьогодні – вилетів на ракеті Long March-5 із космічного стартового центру Wenchang на острові Хайнань у південному Китаї. Національне космічне управління країни заявило, що запуск пройшов успішно.

Заплановано, що посадковий модуль Chang’e-6 приземлиться в кратері на зворотному боці Місяця.

Будь-які зразки дальньої сторони, отримані посадковим модулем Chang’e-6, можуть допомогти вченим вивчити еволюцію Місяця та самої Сонячної системи й надати важливі дані для розвитку місячних амбіцій Китаю.

Китай став першою і єдиною країною, яка здійснила посадку на зворотному боці Місяця під час своєї місії Chang’e-4 у 2019 році.

План місії полягає в тому, щоб посадковий модуль Chang’e-6 зібрав місячний пил і ґрунт. Потім висхідний космічний корабель має транспортувати зразки на місячний орбітальний апарат для передачі в модуль повторного входу та повернення місії на Землю.

Президент Польщі Анджей Дуда навмисно не з’явився на груповому фото з іншими лідерами під час кліматичного саміту в Баку. Глава держави не захотів фотографуватися з білоруським лідером Олександром Лукашенком.

Заступник голови МЗС Леонід Тимченко повідомив, що в Україні станом на 12 листопада офіційно зареєстровані 53 868 осіб, котрі вважаються зниклими безвісти за особливих обставин.

У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 12 листопада. З початку доби на цей час зафіксовано 156 бойових зіткнень.

Російський президент Володимир Путін відмовився відвідувати саміт G20 у Бразилії 18-19 листопада, заявив російський посол Марат Бєрдиєв.

12 листопада міністр фінансів Сергій Марченко та глава зовнішньої торгівлі та розвитку Фінляндії Вілле Тавіо підписали Рамкову угоду щодо проєктів, котрі фінансуються за програмою Фінсько-українського інвестиційного фонду. У межах угоди на 2025 рік заплановане надання кредитів на суму до 50 млн євро.