Китай зміцнює позиції в Сибіру – розвідка
Джерело: СЗРУ
Служба зовнішньої розвідки повідомила, що Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, тоді як місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод.
Зокрема одним із ключових прикладів є Зашуланське вугільне родовище в Забайкаллі. Його розробкою займається спільне підприємство російської En+ Group Олега Дерипаски та китайської Shenhua Group. Видобуток розрахований на сто років, а російська влада надала компанії податкові пільги. З 2027 року планується транспортувати п’ять мільйонів тонн вугілля щороку до Китаю – близько 500 вантажівок на добу.
Для цього будується нова траса, яка пройде лише за 200 метрів від сільських городів, за 1,6 км від джерела мінеральної води “Ямаровка” та через ліси з рідкісними видами рослин. Попри обіцянки, робочі місця місцевим не дісталися: ключові позиції займають китайські спеціалісти. Тим часом компанія вирубує кедрові ліси, а спроби перенести трасу далі від заповідної зони гальмує бюрократія.
Залежність від Китаю проявляється також у туризмі. Іркутська область активно розвиває маршрути для китайських відвідувачів, бізн есмени з КНР скуповують землю й будують готелі на узбережжі Байкалу, витісняючи місцевих підприємців та дедалі відвертіше називають озеро “своїм”.
За оцінками, на Далекому Сході вже мешкає до двох мільйонів громадян Китаю.
Відтак, навіть символ російського природного багатства – Байкал – поступово стає частиною китайських економічних інтересів, підкреслюючи, наскільки Москва втратила контроль над власними ресурсними регіонами.
Раніше повідомляли, що Росія дедалі частіше “розраховується” з союзниками у війні проти України власними територіями. Не маючи ресурсів для розвитку найбільшого регіону країни – Далекосхідного федерального округу – Москва відкриває шлях зовнішній експансії.
Зауважується, що Китай нарощує вплив економічно. За прогнозами, обсяг його інвестицій у регіон у 2025 році може сягнути трильйона рублів. Утім, більшість угод стосуються торгівлі: інфраструктурних проєктів немає. За словами сенатора від Хабаровського краю Віктора Калашнікова, у 2024 році обсяг російсько-китайського товарообігу зріс на 5,5 млн тонн, а за перше півріччя 2025-го – ще на 36 %.
Окрім того, Китай проводить “повзучу” демографічну експансію. Від Владивостока до Уралу вже проживають до двох мільйонів китайців, і ця цифра зростає. Сприяють цьому пільги в межах російських ТОРів і запровадження безвізового режиму. Формуються анклави, де росіяни практично не працюють.
Паралельно Москва залучає до освоєння регіону КНДР. За рік на Далекий Схід прибули понад 15 тисяч північнокорейських робітників, неофіційно – до 50 тисяч. російські компанії вже замовили ще 153 тисячі трудових контрактів. Робітники отримують мінімальну оплату, тоді як Пхеньян заробляє до $500 млн щорічно.
Так виникає ситуація, коли дві ядерні держави одночасно зміцнюють позиції на території третьої. Китай формує економічну залежність, КНДР – трудову. Обидві країни розв’язують власні проблеми користуючись з російських ресурсів.
У перспективі зростання китайської присутності й розширення північнокорейських трудових квот може створити конфлікт інтересів між партнерами. Кремль ризикує втратити контроль над 40 % власної території – майже сім мільйонів квадратних кілометрів із населенням 7,9 млн осіб – перетворивши Далекий Схід на арену чужих стратегій.
- Російська компанія “Газпром” уклала юридично обов’язкову угоду на будівництво газопроводу “Сила Сибіру 2” через Монголію до Китаю та погодилася збільшити постачання газу ще двома маршрутами.
- У неділю, 31 серпня, у китайському портовому місті Тяньцзінь розпочався дводенний саміт Шанхайської організації співпраці (ШОС), який є ключовою подією дипломатичного календаря Китаю.
- Російський диктатор Володимир Путін вирушить до Китаю з незвичайно тривалим візитом. Аналітики вважають, що він і китайський лідер Сі Цзіньпін будуть узгоджувати позиції щодо війни в Україні.
ЗМІ ознайомилися зі змістом рекомендацій для Грузії, котрі Європейська комісія оприлюднить 4 листопада. Єврокомісія закликає уряд Грузії “виявити рішуче прагнення змінити курс і повернутися на шлях європейської інтеграції”.
Російська автомобільна промисловість, котра після відходу західних автоконцернів пережила стан “клінічної смерті”, а згодом відновила виробництво у 2023–2024 роках, знову стрімко котиться донизу.
Велика Британія спорядила Україні нову партію крилатих ракет Storm Shadow, аби Збройні сили могли й надалі завдавати ударів углиб території Росії. За даними видання, рішення ухвалили, аби поповнити запаси озброєння Києва перед зимовим сезоном — у Лондоні побоюються, що в цей час Кремль посилить атаки.
Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінґбайль закликав повністю заборонити постачання російської сталі до країн Європейського Союзу. Про це політик від Соціал-демократичної партії Німеччини заявив напередодні “сталевого саміту”, котрий відбудеться 6 листопада у Берліні.
Служба зовнішньої розвідки повідомила, що Росія дедалі глибше занурюється в економічну залежність від Китаю. Сировинні проєкти на Далекому Сході та в Сибіру перетворюють регіон на ресурсну базу для Пекіна, тоді як місцеві громади дедалі частіше залишаються осторонь від обіцяних вигод.