Київ може запропонувати Африці більше, ніж РФ – Кулеба в інтерв’ю Reuters
Джерело: Дмитро Кулеба в інтерв’ю Reuters
Глава МЗС України Дмитро Кулеба повідомив, що переговори, які проходили в Саудівській Аравії минулих вихідних, стали “проривом” для Києва, який показав можливість згуртувати глобальну підтримку навколо плану з 10 пунктів, запропонованого президентом Володимиром Зеленським для припинення війни.
Якщо країна хоче бути в авангарді світової політики, вона має стати частиною цих координаційних зустрічей, — пояснив Кулеба, маючи на увазі переговори в Джидді та менший захід цього літа в Копенгагені.
У переговорах, Україна мала потужну підтримку Заходу, одначе, було важче залучити на свій бік великі економіки Глобального Півдня.
План Зеленського, який Київ хоче покласти в основу миру для припинення повномасштабної війни, передбачає виведення всіх російських військ і повернення всієї території України під свій контроль.
Міністр зазначив, що кількість країн, зацікавлених в таких заходах, як зустріч у Джидді, “драматично зросла” за минулі тижні, додавши, що ці події закладають важливу основу для майбутніх переговорів щодо бачення миру Україною.
Ми повністю задоволені динамікою цього процесу, — додав він. — Я вважаю, що зустріч у Джидді стала проривом, оскільки вперше ми зібрали разом країни, які представляють увесь світ, а не лише Європу та Північну Америку.
Глава МЗС визнав, що протидія російському впливу в таких місцях, як Африка, де зв’язки з Москвою сягають радянської епохи, залишається проблемою, оскільки Україна прагне розширити коло країн-союзниць.
Міністр здійснив три візити на континент. Він порівняв цілі України там, які, за його словами, включали співпрацю в таких сферах, як освіта, будівництво та цифровізація, з присутністю в Африці російської групи найманців “Вагнер”.
На відміну від Росії, ми хочемо інвестувати в Африку те, що буде вигідно і їм, і нам, тому що найбільша інвестиція Росії в Африку — це “Вагнер”, — наголосив Кулеба.
Відмова Росії минулого місяця продовжити зернову угоду, також вдарила по континенту. І попри намагання африканських лідерів схилити російського главу розблокувати українські порти, Кулеба висловив переконання, що саме президент Туреччини Таїп Ердоган, який має збалансовані відносини між Москвою та Києвом, має найкращі шанси відновити угоду за посередництва ООН.
- Міжнародні переговори у Саудівській Аравії, що відбулися у вихідні, допомогли “консолідувати міжнародний консенсус” відносно пошуку мирного вирішення кризи в Україні, заявили у міністерстві закордонних справ Китаю.
- Проведення Саудівською Аравією переговорів підтверджує посилення ролі цього королівства на міжнародній арені.
- Близько 40 країн, які переважно залишалися осторонь війни, були запрошені на переговори цими вихідними до Саудівської Аравії, оскільки Україна подвоює міжнародні зусилля з ізоляції Росії.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію станом на 2 жовтня щодо російського вторгнення. Загалом від початку цієї доби відбулося 164 бойові зіткнення.
1 жовтня на Краснозаводському хімічному заводі у Московській області сталася детонація, після якої почалася пожежа. Попередньо, загинули семеро осіб. На підприємстві виробляють вибухові речовини й компоненти для ракетного озброєння.
Росія планує зберегти військові витрати на рекордному рівні щонайменше протягом наступних трьох років, одночасно розширюючи пошук додаткових джерел доходів: від надприбутків від гірничодобувної промисловості до доходів від продажу конфіскованих активів. Про це свідчить поданий 1 жовтня урядом РФ законопроєкт про бюджет.
У містах Вишгород, Васильків та Обухів зафіксовано погіршення стану атмосферного повітря, свідчать результати спостережень моніторинговими постами.
Парламентська асамблея Ради Європи у резолюції не визнала результатів парламентських “виборів” до Державної думи РФ, які відбулися 18-20 вересня. В іншій резолюції мовиться про можливість створити під егідою РЄ спеціальний фінансовий механізм, який дозволить перенаправити Україні заморожені росактиви на виплату компенсації, яку Києву присудив Європейський суд з прав людини у міждержавних справах проти Росії.