Латвійська депутатка співпрацювала з ФСБ — ЗМІ
Джерело: The Insider, естонський Delfi, латвійське видання Re:Baltica
Латвійська депутатка Європарламенту Тетяна Жданок з Російського союзу Латвії підозрюється в співпраці з Федеральною службою безпеки Росії (ФСБ) з 2005 року. За інформацією, отриманою в результаті витоку електронних листів, вона зверталася до свого куратора, співробітника УФСБ Санкт-Петербурга Дмитра Гладея, який працював з нею до 2013 року, з проханням надавати фінансову підтримку для проведення заходів.
Згідно зі звітами, Гладей пересилав їй листи на новий анонімну адресу під ім’ям Сергія Красіна. За допомогою унікального пароля власника електронної пошти [email protected], який також пов’язаний із телефонним номером Сергія Бельтюкова, офіцера ФСБ із Санкт-Петербурга, вдалося ідентифікувати “Красіна”.
Розслідування також вказує на іншого оперативника ФСБ, який співпрацював із Жданок.
У 2022 році стало відомо, що Жданок використовувала свій статус євродепутата для допомоги своїм ФСБ-контактам у в’їзді до ЄС. Зокрема вона подала заяву до посольства Бельгії в Москві для отримання шенгенської візи для одного з оперативників ФСБ.
Додамо, що Жданок не заперечила автентичність листів, але відмовилася коментувати їх зміст, стверджуючи, що спілкувалася лише зі своїм другом Сергієм Гладеєм. Служба держбезпеки Латвії зауважила, що, за законодавством, з 2016 року надання допомоги іншій державі в антилатвійській діяльності може бути покаране. Однак деякі епізоди в цьому випадку можуть бути не кваліфіковані як злочин через відсутність зворотної дії закону.
Тетяна Жданок, яка була членом Європарламенту від Латвії з 2004 по 2018 роки і знову обрана у 2019 році, не зможе брати участь у наступних виборах до Європарламенту через зміни в законодавстві Латвії.
- Ризький міський суд ухвалив вирок стосовно колишнього депутата сейму Латвії, ексміністра МВС Яніса Адамсонса та російського громадянина Геннадія Силонова, визнавши їх винними у шпигунстві на користь РФ.
- Сейм Латвії одностайно підтримав внесені президентом Едгаром Рінкевичсом поправки до Кримінального закону, що передбачають посилення покарань за вчинки проти держави.
У Генеральному штабі ЗСУ поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 4 жовтня. Загалом від початку доби відбулося 143 бойових зіткнення.
Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив, що ситуація в районі селища Ямпіль на Донеччині стабілізована.
3 жовтня через російські обстріли без електропостачання залишилися Дружківка, Костянтинівка та деякі райони Краматорська на Донеччині.
3 жовтня внаслідок атаки російського FPV-дрона загинув французький журналіст Антоні Лаллікан. Також отримав поранення журналіст Kyiv Independent Георгій Іванченков.
Українські розвідники перехопили свідчення чергового воєнного злочину окупаційної армії: російський солдат відкрив стрілянину в під’їзді багатоквартирного будинку на тимчасово окупованій Харківщині та смертельно поранив трьох місцевих мешканців.