Сейм Латвії підтримав посилення покарання за шпигунство та антидержавну діяльність
Джерело: Delfi
Сейм Латвії одностайно підтримав внесені президентом Едгаром Рінкевичсом поправки до Кримінального закону, що передбачають посилення покарань за вчинки проти держави.
“Війна Росії в Україні має прямий негативний вплив на національну безпеку Латвії. Регулювання, що міститься в кримінальному праві, має бути адекватним існуючій небезпеці, воно не повинно бути непропорційно слабким порівняно з потенційною шкодою державним і суспільним інтересам”, – йдеться в документі.
Як пояснили у виданні, відтепер за злочини проти держави буде збільшено мінімальні покарання, виключено альтернативи тюремному ув’язненню і збільшено максимальний термін перебування за ґратами.
Так, до організованих груп з метою здійснення антидержавної діяльності більше не застосовуватиметься тимчасове позбавлення волі або громадські роботи. Відтепер за такий злочин передбачено термін до восьми років замість встановлених нині п’яти років та конфіскація майна.
Також наголошено: якщо злочин скоєно державною посадовою особою, відповідальною за підприємство або організацію, покарання може становити від двох до десяти років, в тому числі з конфіскацією майна.
За допомогу іноземцю, іноземній організації або державі в антилатвійській діяльності застосовуватиметься позбавлення волі на строк від року до десяти років з конфіскацією майна або без. Крім того, більше не застосовуватиметься тимчасове позбавлення волі, громадські роботи та штраф.
У разі надання допомоги іноземній державі групою осіб, посадовою особою, відповідальним співробітником підприємства або організації, винного може бути покарано позбавленням волі на строк від трьох до 20 років, в тому числі з конфіскацією майна, йдеться в матеріалі.
Окрім того, посилюється відповідальність за шпигунство: мінімальний термін позбавлення волі становитиме один рік, а також передбачається конфіскація майна. Організація або здійснення шпигунства може загрожувати довічним тюремним ув’язненням або тюремним ув’язненням на строк від восьми до 20 років з конфіскацією майна або без нього, а також наглядом після звільнення на строк до трьох років.
При цьому вказано, що каратимуть за організацію або проведення навчань військово-тактичних завдань чи участь у них та за поширення неправдивої інформації про розміщення вибухової, біологічної або радіоактивної речовини, матеріалів або вибухового пристрою в будівлі.
- Ризький міський суд ухвалив вирок стосовно колишнього депутата сейму Латвії, ексміністра МВС Яніса Адамсонса та російського громадянина Геннадія Силонова, визнавши їх винними у шпигунстві на користь РФ.
апередодні 25-х роковин терактів 11 вересня у Нью-Йорку загострилася суперечка навколо участі мера Зохрана Мамдані у меморіальних заходах. Колишній мер Руді Джуліані та ексгубернатор Джордж Патакі закликали його не приходити, тоді як губернаторка Кеті Хокул заявила, що мер міста має бути присутнім.
Головний науковець OpenAI Якуб Пахоцький попередив, що розвиток штучного інтелекту наближається до етапу, коли системи зможуть удосконалювати себе без безпосереднього втручання людини. Він очікує, що через ризики лабораторії дедалі частіше добровільно пригальмовуватимуть розробку моделей.
Єврокомісія готує новий механізм для зменшення залежності європейських компаній від китайських постачальників критичної сировини та компонентів. 18 вересня єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович має обговорити цю ідею з керівниками провідних компаній.
Українська команда екстреної медичної допомоги показала найвищий результат серед усіх 13 учасників чемпіонату EMSNOR26 у Норвегії. Вона набрала 1107 балів і окремо отримала титул Best International Team.
Генеральний прокурор подав заяву про відставку та назвав це свідомим політичним рішенням. Він заявив, що не хоче, аби посаду очільника прокуратури використовували як інструмент політичного протистояння.