Латвія остаточно ввела заборону на овочі, фрукти та зерново з Росії та Білорусі
Джерело: сайт латвійського уряду
Уряд Латвії встановив заборону на ввезення до країни сільськогосподарської та кормової продукції з Росії та Білорусії, а також з інших третіх країн, якщо відповідна продукція має російське або білоруське походження.
Зміни до закону “Про сільське господарство та розвиток сільських територій” наберуть чинності 8 березня 2024 року.
Також країна заявила, що прагне якомога швидшого розриву економічних зв’язків із країною-агресором і “ініціатива щодо заборони імпорту є додатковим елементом спільної політики санкцій ЄС”.
Заборона на імпорт охоплює:
- всі овочі
- всі фрукти, ягоди і горіхи
- всі зернові
- кормову сировину та готові корми.
У 2023 році країни ЄС імпортували з Росії продукції на загальну суму 2,7 млрд євро, що на 2% більше порівняно з 2021 роком. З Росії до ЄС імпортуються всі види продовольчої та сільськогосподарської продукції – риба, крупи, корми для тварин, а також молочні продукти, кондитерські вироби з цукру та ін. Це продукти, які ЄС може забезпечити сам, з набагато суворішими стандартами виробництва та вищою якістю, зазначили в Латвії.
Як прикордонна з Росією країна Латвія є однією з держав-членів, через яку на ринок ЄС надходить значний імпорт сільськогосподарської та харчової продукції російського походження: у 2023 році латвійський імпорт становив 13%, або 355 мільйонів євро від загальної вартості імпорту ЄС з Росії, Латвія займає 1-е місце серед країн – членів ЄС.
Чотири товарні групи з Росії склали 90% вартості імпорту Латвії у 2023 році: 44% – корми, 24% – зернові, 14% – горох і 8% – ріпакова олія.
Уряд підкреслив, що залежність усіх країн ЄС, включаючи Латвію, від російських ресурсів – мінеральних добрив, фуражу, продовольства та енергоносіїв – має бути припинена.
Парламент Латвії в четвер, 1 лютого, проголосував за заборону своїм національним збірним грати з будь-якими збірними Росії та Білорусі, незалежно від того, під яким прапором вони будуть змагатися.
У Фінляндії після оголошення Google про інвестиції на 13 мільярдів євро в ШІ-інфраструктуру посилилася дискусія про навантаження дата-центрів на енергосистему. Опозиція закликає запровадити загальнонаціональну систему дозволів для таких об’єктів, щоб уникнути дефіциту електроенергії та стрибків цін.
Ізраїль заявив про знищення підземної інфраструктури “Хезболли” на хребті Алі аль-Тахер у південному Лівані. Для підриву, за даними ізраїльської сторони, використали понад 1 100 тонн вибухівки, а після вибуху USGS зафіксувала землетрус магнітудою 4,1.
Один із найвідоміших середньовічних артефактів Європи – гобелен із Байо – вперше від часу свого створення майже тисячу років тому виставили у Великій Британії. 70-метрове полотно тимчасово передали Британському музею з Франції.
Марокко відкинуло звинувачення у причетності до масового переходу понад 70 тисяч людей до іспанської Сеути в липні. У Рабаті заявили, що доказів участі марокканської влади немає, а країну намагаються використати у внутрішній політичній боротьбі в Іспанії.
Дводенний космічний саміт у Парижі мав продемонструвати готовність Європи серйозно інвестувати у власний космічний сектор. Натомість він показав, що без значно більших державних витрат ЄС і далі залежатиме від США у доступі до космосу.