Латвія підтримуватиме Україну до повної перемоги над Росією – Егілс Левітс
Джерело: Руслан Стефанчук/Facebook
9 липня голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зустрівся з експрезидентом Латвійської Республіки Егілсом Левітсом, котрий кілька днів тому залишив посаду Глави держави.
Під час зустрічі, окрім військової, фінансової та гуманітарної допомоги, Стефанчук висловив вдячність за послідовну підтримку Латвією членства України в ЄС. Наголосив, що цього року Україна прагне розпочати переговори про повноцінне членство.
Також подякував за навчання українських військових у Латвії за стандартами НАТО у 2022 році та плани продовжити й значно розширити відповідні програми у 2023 році.
Сторони обговорили питання притягнення РФ до відповідальності за скоєні злочини, якому Левітс має наміри і далі приділяти особливу увагу як правник.
Ексглава Латвії запевнив, що політика підтримки, яку сповідує його країна стосовно України, буде продовжена і триватиме до повної нашої перемоги.
- Португалія стала 23 країною, яка підтримала вступ України до НАТО.
- Українська влада сподівається, що на майбутньому саміті отримає чіткий сигнал про приєднання до альянсу. Проте, як пише видання The Washington Post, країни-члени НАТО досі не вирішили остаточно, що запропонувати Україні на саміті.
- Президент Німеччини Франк-Вальтер Штайнмаєр закликав федеральний уряд не блокувати постачання касетних боєприпасів Україні, про які раніше оголосили Сполучені Штати.
- Міністр оборони України Олексій Резніков привітав рішення США відправити касетні бомби до Києва, заявивши, що це допоможе деокупувати територію України, але пообіцяв, що боєприпаси не будуть використовуватися в Росії.
Перший транш кредиту ЄС для України більше не включатиме 5,9 мільярда євро оборонного фінансування виробництва безпілотників, а натомість покриє 3,2 мільярда євро бюджетної підтримки.
Вже цього місяця Данія передасть Україні 15 000 далекобійних артилерійських пострілів. Партнери зреагували на запит Києва та переспрямували частину фінансування з боєприпасів короткої дальності на далекобійні артилерійські рішення.
Перший заступник військового омбудсмана Руслан Циганков заявив, що наказ головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського про обов’язкову ротацію військових після 60 діб на позиціях у більшості випадків не виконується. Такий висновок зробили за результатами розгляду скарг військовослужбовців.
У Кремлі обговорюють можливість нової хвилі мобілізації після виборів до Держдуми у вересні. Причиною називають нестачу особового складу на фронті та зниження темпів набору контрактників.
Росія посилює тиск на Білорусь, намагаючись використати її територію для розширення війни проти України та можливих операцій проти країн НАТО. Тим часом, самопроголошений президент країни Олександр Лукашенко намагається зберегти дистанцію від прямої участі у війні та покращити відносини із Заходом.