Латвія та Естонія закликають відновити у межах НАТО призов до армії
Джерело: Financial Times
Литва та Естонія закликали НАТО розглянути усі варіанти у випадку можливого збройного протистояння з Росією, включаючи призов до армії та введення спеціального податку на оборону, а також різке збільшення військових витрат.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс вважає, що європейським країнам потрібно повернутися до рівня витрат часів Холодної війни і обговорити можливість повернення обов’язкової військової служби для збільшення чисельності особового складу сил оборони.
“Необхідно серйозно обговорити питання про військову повинність”, – сказав Рінкевичс.
Зазначається, що західні офіційні особи останнім часом наголошували, що Москва може поставити під сумнів положення про взаємну оборону військового альянсу, здійснивши гібридні або військові напади на країни Балтії, що перебувають на східному фланзі НАТО.
Рінкевичс визнає, що воєначальники вважають за краще мати повністю професійні війська, а обов’язкова служба може бути непопулярною. Проте збройні сили по всій Європі мають труднощі з набором, а призов може допомогти створити більш боєздатні резервні сили для стримування Росії.
“Ніхто не хоче воювати. Але проблема в тому, що ніхто не хоче, щоб у нього вторгалися. І ніхто не хоче бачити, як це відбувається в Україні”.
Своєю чергою, президент Естонії Алар Каріс вважає, що варто розглянути можливість введення спеціального податку для фінансування військових закупівель, а Європа повинна прагнути до того, щоб зрівнятися зі Сполученими Штатами за витратами на оборону.
Литва, Латвія та Естонія останніми роками значно збільшили свої витрати на оборону – після того, як протягом останніх двох десятиліть наголошували на російській агресії. Усі три країни витрачають на оборону більше, ніж встановлений НАТО цільовий показник у 2% від валового внутрішнього продукту, і прагнуть досягти 3%.
- Кабінет міністрів Латвії затвердив план укріплення кордону та протидії мобільності на східному кордоні. У зміцнення кордону інвестують 303 мільйони євро.
- Естонія вислала російського дипломата через підозру у втручанні у внутрішні справи країни, заявив міністр закордонних справ країни Маргус Цахкна.
Один із засуджених за вбивство бахмутського активіста Артема Мирошниченка самовільно залишив військову частину, до якої його направили після умовно-дострокового звільнення з місць позбавлення волі внаслідок підписання контракту із ЗСУ, повідомив брат загиблого, Сергій Мирошниченко.
Адміністрація Дональда Трампа не пропонує “розумних ідей” для завершення війни проти України через сформований “антиросійський настрій” на Заході, заявив помічник глави Росії Юрій Ушаков.
20 квітня президент США Дональд Трамп висловив сподівання, що Україна та РФ вже наступного тижня “укладуть угоду”.
У Генеральному штабі поінформували про оперативну ситуацію на фронті станом на 22:00 20 квітня. Так, з початку доби відбулося 86 бойових зіткнень. Ворог застосував 704 дрони-камікадзе та здійснив 1519 обстрілів населених пунктів та позицій наших військ.
20 квітня Державний департамент США заявив, що вітатиме продовження одноденного “Великоднього припинення вогню”, оголошеного главою Росії Володимиром Путіним.