Латвія та Естонія закликають відновити у межах НАТО призов до армії
Джерело: Financial Times
Литва та Естонія закликали НАТО розглянути усі варіанти у випадку можливого збройного протистояння з Росією, включаючи призов до армії та введення спеціального податку на оборону, а також різке збільшення військових витрат.
Президент Латвії Едгарс Рінкевичс вважає, що європейським країнам потрібно повернутися до рівня витрат часів Холодної війни і обговорити можливість повернення обов’язкової військової служби для збільшення чисельності особового складу сил оборони.
“Необхідно серйозно обговорити питання про військову повинність”, – сказав Рінкевичс.
Зазначається, що західні офіційні особи останнім часом наголошували, що Москва може поставити під сумнів положення про взаємну оборону військового альянсу, здійснивши гібридні або військові напади на країни Балтії, що перебувають на східному фланзі НАТО.
Рінкевичс визнає, що воєначальники вважають за краще мати повністю професійні війська, а обов’язкова служба може бути непопулярною. Проте збройні сили по всій Європі мають труднощі з набором, а призов може допомогти створити більш боєздатні резервні сили для стримування Росії.
“Ніхто не хоче воювати. Але проблема в тому, що ніхто не хоче, щоб у нього вторгалися. І ніхто не хоче бачити, як це відбувається в Україні”.
Своєю чергою, президент Естонії Алар Каріс вважає, що варто розглянути можливість введення спеціального податку для фінансування військових закупівель, а Європа повинна прагнути до того, щоб зрівнятися зі Сполученими Штатами за витратами на оборону.
Литва, Латвія та Естонія останніми роками значно збільшили свої витрати на оборону – після того, як протягом останніх двох десятиліть наголошували на російській агресії. Усі три країни витрачають на оборону більше, ніж встановлений НАТО цільовий показник у 2% від валового внутрішнього продукту, і прагнуть досягти 3%.
- Кабінет міністрів Латвії затвердив план укріплення кордону та протидії мобільності на східному кордоні. У зміцнення кордону інвестують 303 мільйони євро.
- Естонія вислала російського дипломата через підозру у втручанні у внутрішні справи країни, заявив міністр закордонних справ країни Маргус Цахкна.
Інформація щодо “контролю” над Добропіллям не відповідають дійсності — українські сили ліквідували ДРГ, що зайшла на околиці села, та утримують населений пункт, повідомили у Генштабі.
До суду скерували справу трьох російських командирів, котрі наказали атакувати Чернігів у березні 2022 року з “Градів”. Тоді російський обстріл призвів до загибелі 20 цивільних.
У Кривому Розі кількість постраждалих від ракетного удару зросла до п’яти осіб.
Глава МЗС Італії Антоніо Таяні заявив, що Рим утримається від участі у програмі НАТО із закупівлі американської зброї для України, посилаючись на переговори про припинення вогню.
3 грудня міністр закордонних справ Андрій Сибіга повідомив, що після переговорів у Кремлі, секретар Ради національної безпеки і оборони Рустем Умєров провів телефонну розмову зі спецпредставником президента Дональда Трампа Стівом Віткоффом.